«Збори» Анатолій Костецький

Читати онлайн вірш Анатолія Костецького «Збори»

A

1 c.

    На тему "Я і ввічливість"
    ідуть у класі збори.
    На тему, дуже звичну нам,
    Вікторія говорить.

    — Почну з Вітька, бо він себе
    поводить некультурно,
    він хоч і виріс до небес,
    а розум —наче в курки!

    — Сама ти курка! —звивсь Вітько.—
    Ще побазікай трохи,
    так я тебе через вікно
    геть викину за ноги!

    — Диви, який!— Лінтюх!— Тюхтій! —
    наскочили дівчата.—
    Женіть його під три чорти!
    Він може все зірвати!

    А хлопці що? Та хлопці — враз:
    — Гей, ви, сороки, цитьте!..
    І от уже вирує клас:
    не збори — справжній диспут,

    — Ти, бевзь! — Не лізь, бо в лоба дам!
    — Мовчи, дурний гіпопотам!— А ти —
    зелений крокодил!— А ти — старий
    пузатий віл!— А ти — жираф! — А ти!.. А ти!..

    Отак з усіх кутків летить —
    аж чути в коридорі!..
    На тему "Я і ввічливість"
    ідуть у класі збори.

    Другие произведения автора