«Спека» Анатолій Костецький

Читати онлайн вірш Анатолія Костецького «Спека»

A

1 c.

    Я поливаю наш садок,
    мов я — прозорий дощик,
    і спраглі ротики квіток
    радіють краплі кожній.

    А в небі синьому ніде
    немає ані хмарки,
    такий гарячий нині день,
    що навіть лісу жарко.

    Ліщині хочеться води,
    і травам хочеться води,
    і навіть вітру в лободі
    страшенно хочеться води,

    струмочок майже не тече,
    прив'яло листя в липи...
    От став би справжнім я дощем —
    тоді усе полив би!

    Другие произведения автора