Сюркочуть коники в траві
на лузі поза гаєм.
Мені мій тато говорив —
то їхні скрипки грають.
І я підгледіти схотів,
ну хоч одненьким очком,
як спритні коники оті
на скрипочках сюркочуть.
Я не чіпав їх, не ловив,
щоб скрипок не зламати.
Я просто ліг собі в траві
між кущиками м'яти.
Годину я дививсь і дві —
та скрипок не побачив...
Напевне, хитрі скрипалі
сховали їх обачно!