«Віють вітри, віють буйні...» Петро Карманський

Читати онлайн вірш Петра Карманського «Віють вітри, віють буйні...»

A

1 c.

    Віють вітри, віють буйні,
    Деревина гнеться,
    Попід хату, попри вікна
    Чорний сум снується.

    Стук! — І хто там? — Я, твій смуток!
    Відчини віконце:
    Поворкуєм, посумуєм,
    Поки не встане сонце.

    Стук!.. Віконце відхилилось,
    Сум по хаті в’ється.
    Віють вітри, віють буйні,
    Деревина гнеться.

    Другие произведения автора