77 Печерська лавра славою покрилась... — У XVI—XVII ст. Києво-Печерська лавра була одним із центрів науки і культури на Україні. Протистояла унії. В 1615 p. було відкрито друкарню, а 1631 p.— школу. У цих закладах працювали П. Беринда, А. Кальнофойський (автор праці «Тератургима» з додатком плану Києва і Лаври) та ін.
78 ...плід Агари навісної... — У Ветхому Заповіті єгиптянка, рабиня Сари і наложниця Авраама. Бездітна Сара відповідно до тодішніх звичаїв пропонує, щоб її чоловік «увійшов» до Агари з тим, щоб усиновити майбутню дитину. Після суперечок з Сарою Агара втікає. Згодом у неї народжується войовничий син Ізмаїл.
79 Менгли-Гірей (Менгли-Герай; ?—1515) — кримський хан (1468—1515) — з династй Гіреїв. За його правління Кримське ханство вело війни з Великою ордою, Польщею, Литвою, брало участь у війні Туреччини проти Молдавії. Під кінець життя Менгли-Гірея його сини здійснили кілька походів на Росію. В 1482 р. орда напала на Україну, захопила і зруйнувала Київ.
80 ...вопль юроди Досифея... — Мається на увазі самаритянський претендент на сан месії, який виступив по смерті Христа. Широко застосовував місячну символіку: ЗО його вибраних учнів представляли дні місяця, а Олена — фінікійська блудниця, за аналогією свого імені з іменем Селени, — сам місяць. Згодом маг Симон (Симон-волох) відібрав у Досифея і сан, і Олену.
81 Схизматицька віра — схизма: розкол у християнській церкві (тепер вживається термін «розділення церков») у 1054 р. на римсько-католицьку і православну. На Україні в XVI—XV1I1 ст. католики називали православних схизматами (схизматиками).
82 Як смоква та Іонина в пустині. — Іона — ветхозавітний пророк. Після виконання повторного наказу Бога Яхве іде в столицю Ассірїї Ніневію провістити її знищення (через 40 років). Жителі Ніневії розкаюються у своїх злочинах, і Бог їх прощає. Через те що його пророцтво не збулося, Іона просить у Бога смерті і йде в пустиню. Однак той змушує швидко вирости над головою пророка дерево, тінь якого радує Іона. Водночас Бог посилає черв'яка, який підточує дерево, і воно гине.
83 Мов Лазаря із гробу викликало... — Лазар — житель Віфанії (біля Єрусалима), брат Марії і Марфи, які колись пригостили Христа. Його воскресив Христос на четвертий день після поховання (див.: Євангеліє від св. Івана, 11).
84 Острозький Костянтин Іванович (бл. 1460—1530) — брацлавський і вінницький староста, великий гетьман литовський. Вславився як полководець. Воював проти татар і Росії. Похований, як зазначає П. Куліш, в Успенській церкві Києво-Печерської лаври.
85 Острог — місто в Рівненській області на р. Вілії, відоме з 1100 р., значний національно-культурний центр.
86 Дубно—місто в Рівненській області на р. Ікві, відоме з 1100 р.
87 Заслав — місто на Волині на р. Горині. Колись називався Ізяславлем, відоме з 1127 р.
88 Содом—у Ветхому Заповіті— одне із двох міст (інше Гоморра), жителі яких були дуже розпусні і за це їх Бог знищив вогнем із неба. Біблія зазначає, що Содом і Гоморра знаходились у долині Сілим, де тепер Солоне море (Буття, 10, 19; 14, 2—24).
89 Торквемада Томас (бл. 1420 — 1498) — домініканський монах, керівник іспанської інквізиції. Відзначався винятковою жорстокістю. Головним у діяльності Торквемади було об'єднання Іспанії, для чого він реорганізував і розширив діяльність єзуїтів. У 1492 р. домігся вигнання з Іспанії євреїв і маврів.
90 Лойола Ігнатій (бл. 1491—1556) — іспанський теолог, засновник у 1534 р. ордену єзуїтів — католицького чернечого ордену «Товариства Ісуса» для боротьби проти Реформації і за зміцнення папської влади. Його девіз: «Мета виправдовує засоби».
91 Псальмист. — Йдеться про царя Давида, якого вважають автором «Псалтиря» або «Книги псалмів» (Старші Заповіт). У той же час ряд псалмів явно пізнішого походження.
92 ...по Десні й Супою... — Десна — річка на Україні і в Росії, ліва притока Дніпра. Супій — річка у Київській і Черкаській областях, ліва притока Дніпра.
93 Лико Семен (Симеон) — похований в Успенській церкві Києво-Печерської лаври. Єпітафія йому датована 1621 р., надрукована А. Кальнофойським у його книжці «Feratourgema» (1638), с. 43—44.
94 ...у Великій церкві спати вклався... — Йдеться про Успенський собор, найвідомішу будівлю Києво-Печерської лаври, її головний храм. Збудований у 1073—1078 pp., реставрований у 1723—1729 pp. Був місцем поховання визначних людей. Знищений в 1941 р.
95 ...Зевесів грім...— У давньогрецькій міфології Зевс звався також Громовержцем.
96 ...втопили у глибокім Пеклі, як Іуду! — Після відомої зради Ісуса Христа Іуда Іскаріот, один із апостолів, повісився. Він був проклятий Богом, як і кожен, хто повісився на дереві
97 Дніпрові пороги — виходи гранітів, гнейсів та інших порід українського кристалічного щита між містами Дніпропетровськом і Запоріжжям. Свого часу було дев'ять порогів: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець (Ревучий), Вовницький, Будило, Лишній і Вільний. У Дніпровських плавнях нижче порогів на початку XVI ст. виникла Запорозька Січ.
98 Бородавка (Бородовка, Неродич) Яків (?—1621)—гетьман запорізького козацтва, обраний наприкінці 1619 р. виписними і нереєстровими козаками. В 1620 р. Бородавку було позбавлено гетьманства, а гетьманом став П. Сагайдачний. В 1621 р. командував сорокатисячннм козацьким військом під час Хотинської війни. Закутого в кайдани Бородавку невдовзі було страчено під Хотином. У літописах зазначено, що це була кара за напади на панські маєтки.
99 Борщагівка — тепер село Погребищенського району Вінницької області, розташоване на притоці р. Росі р. Оріховатці.
100 Шльонськ — Сілезія. Історична слов'янська область у верхній та середній течії р. Одри (Одер). З 1526 р. переважну частину Сілезії захопила Австрія, після 1740—1748 pp.— Пруссія. Тепер частина Сілезії належить Польщі, частина Чехо-Словаччині.
101 ...з ляхвою під Москву загнався... — Йдеться про похід запорозьких козаків під проводом П. Сагайдачного і польської армії королевича Владислава в Росію (1618 р.).
102 ...Косинського добром московським Цар обсилав...— Куліш має на увазі стосунки ватажка повсталих козаків К. Косинського (? — 1593) із російським царем Федором Івановичем у 1593 р.
103 Задля Димитріїв тих підставних. — Під іменем Дмитрія Івановича (1582—1591), сина царя Івана IV Васильовича, який загадково загинув в Угличі, діяли самозванці Лжедмитрій І (? — 1606) і Лжедмитрій II (? — 1610). Лжедмитрій І протягом 1605—1606 pp. був російським царем. Убитий під час повстання в Москві. Лжедмитрій II видавав себе за російського царя, який нібито врятувався під час повстання 1606 р. В 1608 р. окупував с. Тушино, звідки робив спроби захопити Москву. Наприкінці 1609 в. втік до Калуги, де невдовзі був убитий.
104 Спогадав ти й про Остапа... — Очевидно, йдеться про київського і черкаського старосту Остапа (Євстахія) Дашкевича (? — 1535). Разом з кримськими татарами організував два походи на землі Російської держави. Історична традиція хибно вважала його першим козацьким гетьманом.
105 І самого Наливая, Що царем зовуть п'яниці... — Як пише І. Франко, «при кінці XVI ст. [...] в уяві польської шляхти явився претендент на українську корону в особі хороброго вояка та козацького ватажка Семена Наливайка. До його смерті [...] розійшла серед польської шляхти легенда, де він за життя велів звати себе «царем Наливаєм» і що його перед смертю посаджено на розпаленого залізного коня, а на голову вложено розпалену залізну корону (по іншій версії після такої коронації спалено в мідянім биці)» (Франко І. Зібр. творів: У 50 т.— К., 1984.— Т. 42.— С. 176). Там же Франко говорить про наявність уже в Наливайка ідеї самостійної Української держави. В той же час Франко справедливо висловлює сумнів щодо справжності таких пісень про Наливайка, пов'язуючи це із явно літературним походженням ряду пісень у зібранні Срезневського. Як зазначає упорядник тому творів І. Франка М. Яценко, про С. Наливайка все ж були складені народні пісні і посилається на «Запорожскую старину» І. Срезневського (Див.: Там же.— С. 520).
106 ...«во гресях родила грішна мати!» — Вислів із п'ятдесятого псалма (Книга псалмів), християнської щоденної молитви.
107 Дике Поле — історична територія між Доном, верхньою Окою та лівими притоками Десни і Дніпра. Назва виникла у XVI ст., коли селяни почали переселятися в пониззя Дніпра і на Дон, де оголошували себе вільними козаками, впроваджували власне самоуправління, будували укріплені лінії.
108 Зефір — у давньогрецькій міфології син Астрея й Еос, брат Борея й Нота, бог західного вітру.
109 Лютерського єретицтва... — Мартін Лютер (1483—1546) — діяч Реформації в Німеччині, основоположник лютеранства Виступив проти торгівлі індульгенціями. Основним догматом лютеранства є положення про спасіння душі через особисту віру (без посередництва духовенства). Лютерани об'єднуються в національні євангелістські церкви, які входять до складу Всесвітньої лютеранської федерації (з 1947 р.).
(Продовження на наступній сторінці)