— Ба! Свіжому, кажеш ти! То-то й горе, що між нами й досі нема свіжих людей!.. Усі ми, більше чи менше, покалічені морально "нашою" цивілізацією; усі ми, більше чи менше, прогнили духом лакейства, заздрості і всякої такої погані...
— Що хоч говори, а я більше не здолію тут жити. Лучче вернусь назад в Петербург.
— Швидко ж тобі надопекло!.. А ти ж і десятої частки не бачив ще народного життя таким, яким воно єсть.
— Доволі з мене й того, що бачив, доволі! Більш! не хочу! Поїду...
— Але літо тільки що починається; ти міг би прожити в селі до половини вересня... Переїзди до мене в хутір...
— У тебе тісно...
— Нема такого будинку як тут, зате народ тебе не "грабуватиме", не "ошукуватиме", і такої "педагогії" не побачиш; за се вже я ручуся...
Шумко переїхав до мене...