«З листа Джонатана Яреми Свіфта» Леонід Кисельов

Читати онлайн поезію Леоніда Кисельова «З листа Джонатана Яреми Свіфта»

A

1 c.

    Я не хочу лежати в цій рабській землі,
    Радше спатиму в лондонській твані!
    Чи ж повірю, що тут, в світанковій імлі,
    Не розтане мій подих останній.

    Чи ж повірю, що янголи бачать здаля
    І господь щиросерде кохає
    На малесенькій кульці, що зветься

    Земля —

    Порошину ірландського краю.

    Захлинається серце: ласкавець, пророк...
    Захисти свої люди, воскресни!
    Це облуда, мара, бо мій шлях до зірок,
    Це вони мої браття і сестри.

    Я любив і кохав, і в найтяжчій борні
    Не загасли роки мого шалу.
    Та все більше скорботи лишалось мені
    І все менше любові лишалось.

    Як нестерпно щоранку болить голова —
    Мабуть, час вже додому, додому.
    І ніщо вже не важить, я все змарнував,
    Поховайте хоч в пеклі самому!

    Другие произведения автора