«Old school is cool» Юрій Іздрик

скільки б часу не лишилось – завше буде забагато
скільки б ангелів не впало – по любому перебор
закриваю газ і воду продаю ключі від хати
і виходжу в світ широкий крізь зелений коридор
в чорне море
в біле поле
в сині гори
в крайні землі
в бітум неба
в біт хіп-хопу
в біг на місці
в місяць май
народився босий голий і помреш благий і темний
тільки цим не переймайся тільки це в собі й тримай
трамадоли трабли тапки і печеньки з ганджубасом
ворожіння мух на м’ясі і пасьянси тихих слів
і печінка ніби жінка безвідмовна за шинквасом
куля в серце кава з перцем два по сто – приємних снів!
гостра голка груба нитка голе шило пара скріпок
два конверти три пігулки шість патронів револьвер
скрипка люлька коломийка і колекція наліпок
він не вмер він ще стріляє вічний революцьйонер
він не здався
він не спився
він пішов в глибокі трави
в осінь квітів
в горло джазу
в тишу спокій і мороз
таймер серця
зуммер часу
майстер слова і вистави
танець смерті
знак затертий
голос крові токсикоз
дух мускату смак причастя дзвін дукатів сміх приматів
стук в приваті галас в чаті і любові сірий шум
все це свято все це щастя це приходи і відкати
скільки б часу не лишилось в сумі вийде тільки сум
тільки сум – така примара! чуєш сурми не заграли?
не заграли судні сурми час розплати не настав
скільки б демонів не спало
скільки б ангелів не впало
скільки б часу не лишилось –
я не спав
і
я не впав