«Мова» Олександр Ірванець

Як ти звучиш калиново-дубово,
Рідна моя, моя матірна мово?!?

Слово м'яке, оксамитове, байкове,
Слово є дідове, слово є батькове!
І Білодідове, і Сивоконеве,
І Чорноволове вже узаконене.

В соннім спокої вогонь твій ледь бився,
Але страху я тоді натерпівся!..
З тої халепи не вийшли б ми зроду,
Кляпи, здавалось, в ротах у народу.

Та, щоб підняти тебе із гробовищ,
Встали до герцю Жулинський, Грабович!
Щоб воскресити тебе з домовини,
В діло пішли каменюки й дубини!

Вороне чорний, даремно ти крячеш!
Ріднеє слово жиє і є, бачиш!
Рідна моя українськая мова
Житиме вічно! Кльова, фірмова!