«Мені тебе мало…» Олександр Ірванець

Мені тебе мало
В долонях й у світі,
У ліжку й надворі,
У вічності й в миті.

Мені тебе мало
В обіймах й дотиках,
В дурних телефонах
Й скажених бажаннях.

Мені тебе мало
На фото й в записках,
В очах і у сонці,
В віршах і на дисках.

Мені тебе мало
В повітрі і в каві,
В траві і у небі,
В осінній печалі.

Мені тебе мало
У зорях і в квітах,
У темряві й світлі,
У спогадах літа.

Мені тебе мало…
А серце так просить,
Щоби не стало
Мені тебе досить.