«Рожа да хміль» Євген Гребінка

Читати онлайн байку Євгена Гребінки «Рожа да хміль»

A

1 c.

    Охріме, дядечку! будь ласкав, схаменись:
    Ти чоловік і з хлібом, і з волами,
    І грошики у тебе завелись —
    Який тебе лихий ізніс
    І побратав з панами?
    Покинь їх, хай їм цур! і з ними не водись.
    А то коли к тобі ні заверну у хату —
    Ти з благородієм сидиш запанібрата,
    І чарка катержна гуляє по столі.
    Чи то в село лихий примчить якого
    Паничика, мовляють, судового —
    Та сарана живе на твоєму добрі.
    Або і возний сам, червоний, ніби квітка,
    Деньків по п’ятеро кружляє у тебе;
    А коней-калічі повнісінька повітка
    Твоє сінце скубе.
    Тим часом хліб давно у полі половіє;
    Його і птиця б’є, і вітер марно сіє;
    А дядько мій ґуля!
    З письменними по чарці да по чарці,
    Останній шаг витрушує шинкарці.
    Рівняться з ними нам сам Бог не позволя:
    То, сказано, — пани, щоб день у день гуляли,
    А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.
    Охріме! не зробись сміховищем села,
    Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі!

    Ось слухай. У мене недавно на городі
    Червона Рожа зацвіла,
    І треба ж, на біду, край неї Хміль пустився!
    Іспершу гарно страх з сусідкою він жив.
    Дивлюсь, аж приятель за гілку зачепився,
    А трохи згодом глядь — всю Рожу оповив.
    І бідная вона змарніла,
    Поблідла, далі пожовтіла;
    А проклятущий Хміль, як рута, зеленів.

    Другие произведения автора