«Горобці да вишня» Євген Гребінка

Читати онлайн байку Євгена Гребінки «Горобці да вишня»

A

1 c.

    Глянь, глянь, летять, да їх летить чимало,
    Куди оце летять з оселі Горобці?
    Дивлюсь, у сад, побрались молодці.
    На Вишеньці їх геть-то насідало,
    І бенкет зараз підняли;
    Цвірінькають, джеркочуть, знай, на Вишні
    Із ранку самого до пізньої пори,
    Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі,
    Що Вишеньці моїй предобре у саду,
    Що їй превесело, бо як край еї йду
    Або і так коли зирну у сад із хати,
    Все звелять горобці по гілочках скакати.
    Ось тиждень як, не був, дивлюсь — кат його ма!
    На. Вишеньці, гостей нема.
    Чого лишень вони літати перестали?
    Як розібрав, бодай-, і не казать!'
    Ох! поти жевжики вчащали,
    Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали —
    Тепер да бідної ніколи не летять.

    Другие произведения автора