«Батькова наука» Павло Глазовий

Водить батько зоопарком
Хлопчика малого.
— Ти ж уважно придивляйся,
Поучає строго. —
Он двогорбий верблюдяра,
Корабель пустині.
Бач, у нього, дармоїда,
Два горби на спині.
Він до їжі як дорветься,
То вже не зіває:
Сам по горло нажереться
І в горби напхає.
О, дивися! Став на ноги,
До бар’єру суне...
Можеш, синку, дулю дати —
Ось побачиш, плюне!
А хлопчина рад старатись!
Роздражнив тварину,
Тицьнув дулю й заховався
Батькові за спину.
Як крутнеться та як плюне
Бісова худоба!
Заліпило батьку очі,
Заплювало лоба.
Батько хлопця смик за вухо,
Потім за волосся.
— Ну яке ж ти стерво, — каже, —
В кого ти вдалося?