«І десь надійшло на останку...» Павло Филипович

Читати онлайн поезію Павла Филиповича «І десь надійшло на останку...»

A- A+ A A1 A2 A3

І десь надійшло на останку
Холодне і темне: прощай!
Минаю будинок Держбанку,
Мене обминає одчай.

Даремне змагання — схилиться.
Впевнять: помилилася ти.
Замріяне слово, мов птицю,
Спіймали в повітрі дроти.

Нікуди не може летіти
Примара сліпої журби, —
Сміється і сонце, і вітер,
І голос залізний доби.