Приїзди, скоріше, друже…
Я нездужаю, тяжко нездужаю.
В голові – московські вулиці,
Скандально переплутались.
І як не ходжу бульваром,
не цілуюсь у жмурках з черешнею…
А падаю… Все падаю
на брукову неприємність.
А ві сні плачу за Вагнером,
жаль такого лебедя…
Слізно…Душе моя,
ну, як за нелюбим.