«Пізня осінь» Нестор Чир

Читати онлайн вірш Нестора Чира «Пізня осінь»

A

1 c.

    Похолодніло... Інеєм запахло.
    Загусло диво в крапельках живиці.
    Сумним докором вітер в горах ахнув —
    І зашептались сосни та ялиці.

    Похолодніло... Неба грізна просинь
    Над видноколом піниться і тане,
    А ген спізнілі журавлі голосять
    Прощальну пісню в мареві світання.

    Похолодніло... Даленіють звуки...
    Бредуть Чумацьким Шляхом тьмяні зорі...
    ...І ми з тобою на краю розлуки
    Пливем у безвість, мов човни у морі.

    Другие произведения автора