«Осіння рапсодія кохання» Нестор Чир

Читати онлайн пісню Нестора Чира «Осіння рапсодія кохання»

A

1 c.

    Чому так сталося — не знаю,
    Та покохала я тебе.
    Свою любов в душі ховаю
    Й благаю небо голубе,

    Щоби твої блакитні очі
    І найдорожчий образ твій
    Веселі зорі в тиші ночі
    Скупали в озері надій.

    Приспів:

    Ти повір моїм признанням,
    Що тріпочуть на устах.
    Це кохання, це кохання
    Перше у моїх літах.

    Уже лелеки відлетіли
    І пізні айстри відцвіли,
    А я ворожу все несміло:
    Коли зустрінемось, коли?

    Прийди, прийди, коханий! Чуєш?..
    Серед пісень мене знайди,
    Хто наше щастя завирує
    Вогнем незгасним назавжди.

    Приспів:

    Ти повір моїм стражданням,
    Що в тумани забрели.
    Подаруй мені кохання,
    Де б ми в світі не були.

    Чому так сталося — не знаю,
    Любов, як світ, не має меж.
    То вечоріє, то світає,
    А ти не йдеш, а ти не йдеш.

    Гайнуть літа, минуться весни,
    Заосеніємо і ми.
    Та я проситиму: воскресни,
    І хоч у мріях обійми!

    Приспів:

    Ти повір моїм бажанням,
    Ти повір моїм словам...
    Ох, не збулося кохання —
    Грає музика не нам!

    Другие произведения автора