«З полону» Степан Чарнецький

Читати онлайн поезію Степана Чарнецького «З полону»

A

1 c.

    Згаса днина. Плакав дзвін,
    І промінь сонця блід,
    В село з далеких ген сторін
    Прибився інвалід.

    В душі незгоєній ніс біль,
    І смерть у собі мав,
    Як взрів вигони рідних піль,
    Заплакав, заридав.

    З Берестя йшов… І падав з сил,
    Вмлівав, вставав і йшов,
    Минав забутих сто могил,
    І на ногах мав кров…

    І при воротях станув він,
    Як промінь сонця блід,
    І плакав дзвін, і плакав дзвін,
    І — плакав інвалід…

    Другие произведения автора