«Воєнні ідилії» Степан Чарнецький

І.
Погоріла наша хата, погоріла,
І стодола з вітром, з димом полетіла,
Осталися на подвір'ю стіни голі,
Ходить вітер по світлиці і стодолі…
…А мамуню положили на дно ями…
…А татуньо поїхали з москалями…
…А ми ходим цілу днину коло хати…
…А смерком йдем до сусіда ночувати..
…А у нашім огороді діл копали,
Молодого жовнярика поховали…

II.
На вулиці днюють… Як стане смеркати,
Сусід їх закличе до теплої хати,
В кутку хліб поставить та мисчину страви
Та й на ніч лягати каже коло лави.
Вже довго бідують… Хату їм спалили,
Мама з жалю вмерла, тата полонили,
Мама вже на правді, дітям сну немає,
А тато медалі на сухар міняє.