Пропонуємо онлайн-добірку найкращих поезій визначної української поетеси Олени Теліги (1906–1942) для самостійного читання, вивчення напамʼять, підготовки до уроків та позакласних заходів. Вірші можна завантажити та роздрукувати для зручного читання.
Свою літературну діяльність Олена Теліга розпочала у 1928 році, будучи студенткою історико-літературного відділу Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова у Празі.
Саме тоді вона почала друкувати свої вірші та статті в «Літературно-науковому віснику», який у той час виходив у Львові під редагуванням літературознавця, українського політичного діяча та ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова.
І саме він перший оцінив її талант, а згодом так схарактеризував її як людину і поетесу: «Оригінальна в образах та ідеях; цілісна, як рідко хто інший; елегантна у формі своїх віршів; горда в ставленні до життя – вона залишила нам взір справжньої панської поезії в найкращому значенні слова, поезії, позбавленої всього вульгарного, простацького… З'явилась вона, спалахнула і згоріла на тяжкім та сірим, потім криваво-червоним небі війни й революції, неначе блискуча зірка, лишаючи яскраве світло по собі, яке палахкотітиме нащадкам».
На сьогодні нам відомий лише сорок один вірш з написаних поетесою та низка публіцистичних статей. Більша частина її творів, на жаль, загубилися. При житті вона не встигла видати жодної власної книжки.
Перші видання поетичних творів Олени Теліги окремими збірками вийшли друком на еміграції: «Душа на сторожі» (1946), «Прапори духа» (1947), «О. Теліга. Збірник» (1977), «Полум'яні межі» (1977).
У радянській Україні ім’я поетеси замовчувалося і згадалося тільки у 1989 році, коли в журналі «Україна» була опублікована присвячена Олені Телізі стаття Леоніда Череватенка «Вмерти в Києві» і добірка її віршів. Після цього в періодиці почали з’являтися статті про життя і творчість поетеси та окремі її поезії як передруки з діаспорних видань. Пізніше вийшли видання: «Теліга О. «О краю мій… Твори, документи, біографічний нарис» (1999), «Теліга О. Листи. Спогади», (2003), «Теліга О. Вибрані твори» (2006) та інші.
Головні мотиви поезії Олени Теліги – подружні взаємини, роль жінки в суспільстві, в житті нації, поетична форма – послання. У своїй ліриці вона поєднувала ніжність з безмежною любов'ю до життя, запереченням міщанського духу. Її заяви про становище жінки в суспільстві були дуже прогресивними та сміливими на той час. Вона протиставляла свої погляди поглядам західних феміністок, проголошуючи, що місія жінки – у «ніжності», у підтримці бойового духу чоловіків. Цю притаманну її творчості особливість літературознавці визначили як «пасіонарність любовної лірики».
Особливістю лірики Олени Теліги є також її здатність до передбачення. Так, наприклад, у вірші «Поворот» вона описала в деталях повернення на рідну землю, щоб «злитись знову зі своїм народом», а в поезії «Лист» передбачила свій трагічний кінець: «Гарячу смерть – не зимне умирання».
Сьогодні Олена Теліга та її поезія знана не лише в Україні, а і за її межами. Твори поетеси перекладені англійською, французькою, польською, білоруською, грузинською та іншими мовами.
Найпопулярніші вірші Олени Теліги
- «Без назви»
- «Безсмертне»
- «Чоловікові»
- «Чужа весна»
- «Гострi очi розкритi в морок…»
- «Я руці, що била, – не пробачу…»
- «Літо»
- «Лист»
- «Махнуть рукою! Розiллять вино!..»
- «Моя душа й по темнім трунку…»
- «Мужчинам»
- «Напередодні»
- «Неповторне свято»
- «Не треба слів. Хай буде тільки діло…»
- «Ніч була розбурхана та тьмяна…»
- «Пломінний день»
- «Подорожній»
- «Поворот»
- «Радість»
- «Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом…»
- «Сонний день»
- «Сучасникам»
- «Танґо»
- «Усе – лише не це! Не ці спокійні дні…»
- «Вечірня пісня»
- «Весняне»
- «Відповідь»
- «Вірність»
- «Засудженим»
- «Життя»