«Новенька» Оксана Сайко (дуже стислий переказ)

Читати онлайн дуже стислий переказ оповідання Оксани Сайко «Новенька»

«Новенька» Оксана Сайко (дуже стислий переказ)

Про Оксану Сайко

Оксана Сайко народилася 1 січня 1976 року у містечку Скалат, що на Тернопільщині. Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка (факультет журналістики). У 2009 році стала дипломантом літературного конкурсу «Гранослов-2006», переможцем конкурсу на найкращу повість від журналу «Дніпро» (повість «Волоцюги»). 

У 2012 році у «Видавництві Старого Лева» (м. Львів) вийшла книга для підлітків «Новенька та інші історії». Ця книга була відзначена премією «Книга року БіБіСі 2012». 

Тема: протистояння явищам підліткового булінгу. 

Ідея: краса внутрішнього світу людини здатна захистити її гідність.

Герої оповідання: 

  • Тереза – новенька учениця у класі. «Здавалось, її привів весняний вітерець. Вона стояла посеред класу і всміхалася, трішки зніяковіла, зашарівшись з хвилювання, притискаючи до грудей яскраво-червону спортивну сумку; «І схоже, вона всім подобається»; «Тереза погано чує через якусь хворобу, на яку недавно нездужала, і з нею потрібно розмовляти голосно. Вона часто червоніє, соромиться, що їй доводиться перепитувати»; «Чимось, зовсім не зумисно, вивищувалася вона над іншими його однокласницями, була якась задумана, вся в собі»; «У її великих сірих очах він помітив відблиски весняного сонця, і від цього вони здалися ще більшими, ніж були насправді»; .
  • Ігор Чалага – однокласник Терези. «Ігор Чалага, що куняв на задній парті, витягнув шию, гигикнув і одразу притих. Він ніколи ще не бачив дівчини з такими великими сірими очима»; «Його побоювались у класі, бо хлопцем був непередбаченим і втнути міг будь-що. Саме про таких, як Чалага, вчителі кажуть – тяжкий підліток»; «Сперечатися з Чалагою ніхто б не наважився. Тереза, озирнувшись, усміхнулася йому самими очима. «Цікаво, – подумав Чалага, – а як вона все-таки малюватиме вітер?».
  • Ґеник – друг Ігоря. «Навіть його найкращий друг Ґеник, який терпіти не може дівчат, і той крутиться біля Терези, жбурляє у неї на уроках паперові кульки…». 

Новенька учениця з’явилася у класі в розпалі весни. Здавалося, що її привів весняний вітерець. Вона стояла посеред класу і всміхалася, зашарівшись з хвилювання… Вона всім сподобалася. Навіть Ігоря Чалагу зачепили її великі сірі очі. Дівчина відрізнялася від однокласниць своєю задуманістю. Невдовзі виявилося, що вона погано чує. Але до цього скоро всі звикли і розмовляли з нею голосно.

А от Ігоря це дратувало. Він і сам не знав, що в Терезі його так дратує? Може, ті дуже великі очі? А може, те, що надто всі звертають на неї увагу? Навіть його найкращий друг Ґеник, який терпіти не може дівчат, і той крутиться біля неї…

Якось, гасаючи в парку на велосипеді, Чалага побачив Терезу. Вона стояла з мольбертом і малювала розквітле дерево. Хлопець мимоволі замилувався. «Так от у чому її дивність!» – промайнула в нього думка.

А потім запропонував дівчині покататися на велосипеді. Він крутив педалі так швидко, що аж вітер свистів у вухах. А Тереза у захваті вигукнула, що зрозуміла, чого не вистачає у тій картині, що писала в парку – вітру!

Наступного дня Чалага побачив Терезу і всміхнувся, вирішив пересісти до неї, щоб пояснила алгоритми... Аж тут Ґеник: «Терезко, дай списати! Дай списати, кажу!.. Ех, глуха тетеря!» – і спересердя пожбурив у неї паперовою кулькою. Спалахнувши, Чалага заломив йому руку за спину і рішуче сказав: «Ще хтось хоч раз із вас скаже «глуха тетеря», буде мати справу зі мною!» Сперечатися з Ігорем ніхто не наважився. А Тереза усміхнулася йому самими очима. «Цікаво, – подумав Чалага, – а як вона все-таки малюватиме вітер?»

Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.

Освіта.ua
14.11.2022