Тема: пошук правди та справедливості у світі, засудження та покарання жадібних і заздрісних кривдників.
Ідея: утвердження сили правди над кривдою, перемоги добра над злом.
Персонажі казки:
- Небіж – син бідного брата.
- Його дядько – багатий купець.
- Подорожні: заробітчанин, пан, піп, бабуся.
- Чорти та їх ватаг.
- Король та його дочка-королівна.
Дуже стислий переказ
Посперечалися якось бідний хлопець зі своїм багатим дядьком, як краще жити: правдою чи неправдою. Хлопець каже – правдою, а дядько йому заперечує: «нема правди на світі». Вирішили звернутися до перших трьох перехожих, які їм в дорозі зустрінуться і запитати у них. Хто програє у суперечці, той віддасть переможцю все своє майно.
Пішли вони дорогою, і зустрілися їм заробітчанин, пан і піп. Усі сказали, що правди у світі немає, тому краще жити кривдою. Хлопець мусив віддати дядькові все своє майно. Дуже скрутно йому після цього стало жити, тож вирішив повіситися. Взяв мотузку, пішов до лісу, знайшов дерево з міцною гілкою. Аж тут вовк біжить. Хлопець злякався, кинув мотузку, заліз на дерево і сидить.
Прилетіли під те дерево три чорти зі своїм ватажком, і стали один перед одним хвалитися про ті капості, що наробили людям.
Один греблю в пана зруйнував так, що її можна вгатити лише трьома яворами, але люди про це не знають.
Другий – воду в місті висушив. А повернути її можна, викопавши кущ малини, що росте посеред міста, але люди про це не відають.
Третій зробив так, що у короля захворіла дочка. Вилікувати її можна, підрубавши глухого кутка й підкуривши.
Хлопець чув ту розмову і, коли чорти розлетілись, зліз з дерева і пішов спочатку до пана гатити греблю, потім у місто, щоб дати людям воду, а потім вилікував королівну. За це люди щедро його нагородили, а король віддав за нього свою дочку. Тож коли старий правитель помер, хлопець посів його місце.
Пройшли роки. Якось приїхав у це королівство купець. Король впізнав у ньому свого дядька й розповів йому про свої пригоди. А на прощання дав добра усякого й сказав: «Розказуй усім, що краще жити правдою, аніж неправдою». Дядькові заздрісно стало, що не він став королем, а його племінник. Він теж пішов у ліс на те саме місце, де небіж колись хотів вішатися. Але чорти, прилетівши, помітили його і вхопили.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.