Тема: народне уявлення про добро і зло, важливість та силу працелюбства на прикладі пригод лінивого сина.
Ідея: уславлення працьовитості, кмітливості, засудження зла, несправедливості та жадібності.
Персонажі казки:
- Батько. «… все-таки який він не був, а мій син, своя кров!»
- Його син-одинак. «… таке ледащо той одинчик, що господи! Нізащо і за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та просцем пересипається. Уже йому, може, годів з двадцять, а він усе без штанців на печі сидить – ніколи й не злазить; як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться...»; «Ох спалив його і втретє, та оп'ять живущою водою сприснув углину – і з того ледачого парубка та став такий моторний та гарний козак, що ні здумать, ні згадать, хіба в казці сказать».
- Цар Ох. «… дідок маленький, зморщений, а борода зелена аж по коліна».
- Дід, який допоміг батькові упізнати сина і визволити від Оха. «… увесь, як молоко, білий, і одежа на йому біла».
Дуже стислий переказ
Колись-то давно жив собі убогий чоловік з жінкою. Був у них син-одинак. Доріс він до двадцяти років, а до роботи не брався.
Віддавали його на науку і до кравця, і до шевця, і до коваля. Та син через три дні утікав додому.
Тоді батько вирішив повести його в інше царство, сподіваючись, що звідти не втече. Йшли вони через темний ліс. Батько втомився, сів на пеньок, важко охнув. З-під пенька вигулькнув маленький зморщений дідок із зеленою бородою. Розпитав, куди йдуть, і узяв ледачого хлопця до себе в науку за умови: якщо через рік батько впізнає сина, то забере його додому, а ні – той буде служити ще рік.
Повів Ох наймита на той світ, під землю. Там була його зелена хата, і все там було зелене: і Охова жінка, і діти, і всі речі.
Наказав Ох наймиту нарубати дров, а той пішов і ліг спати. Тоді Ох зв’язав парубка, поклав на дрова і спалив. Залишилася від нього одна вуглинка. Ох покропив її живою водою, наймит ожив і став менш ледачим. Так відбулося тричі, і з ледачого парубка постав моторний та гарний козак.
Через рік прийшов батько за сином. А Ох насипав на подвір’ї просо, на яке збіглися півні, і запропонував чоловікові пізнати серед них свого сина. Батько повернувся додому ні з чим, бо не впізнав.
На другий рік серед баранів у кошарі він теж не впізнав сина. На третій рік по дорозі до Оха батько зустрів білого чоловіка в білій одежі. Той підказав, що на цей раз його син в образі голуба буде серед інших голубів, але стоятиме од них трохи осторонь. Вгадав батько сина, і пішли вони додому щасливі.
Та згодом батько почав бідкатися, що син за службу нічого не отримав. Тоді той перекинувся хортом, допоміг паничам на полюванні впіймати лисицю. Батько продав паничам хорта-сина, але без ретязя, як він наказав йому. І коли паничі знову пустили хорта за лисицею, той перекинувся парубком і повернувся до батька.
Трохи згодом син перекинувся соколом, якого батько продав паничам, але без шапочки. Він знову перекинувся парубком і повернувся до батька. Батько радів, що родина за отримані гроші стала жити краще. А син спробував заробити втретє. На ярмарку перекинувся гарним конем, наказавши не віддавати покупцю його недоуздок.
Тут підійшов сліпий на одне око циган, поторгувався, дав батькові шістсот рублів за коня і п'ять рублів за недоуздок. Батько і віддав його. А то не циган був, а Ох. Так син знову опинився у руках Оха-лісовика.
Повів він коня до водопою, а той перекинувся окунем і поплив. Ох перекинувся щукою, доганяє. У той час на березі дочка царя шмаття прала. Окунь перекинувся гранатовим перснем у золотій оправі. Царівна побачила його й підняла. Хвалиться дома знахідкою. Тут приходить купець-Ох, питається про перстень. А вона кинула його на землю зі словами: «Коли так, то щоб ні тобі, ні мені!» Перстень розсипався пшоном. Ох перекинувся півнем, склював усе пшоно і вилетів у вікно.
Але одна пшонина закотилася царівні під ноги. З неї перекинувся гарний парубок. Побачила його царівна і закохалась. А далі і весілля справили, на яке скликали увесь мир.
Словничок до твору
- Просо – злакова рослина, із зерен якої одержують пшоно.
- Кошара – приміщення для овець.
- Хорт – мисливський собака.
- Ретязь – ланцюг.
- Недоуздок – вуздечка без вудил.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.