Тема: повчальна казка про те, як вайлуватий, але кмітливий їжак провчив прудкого, але пихатого зайця.
Ідея: «Ніколи не треба глузувати зі слабшого».
Стислий переказ
Був собі їжак. Якось він каже сам до себе:
– А піду лишень у поле – подивлюсь, як там моя морква та буряки.
Іде собі. А в полі заєць оглядав свою капусту.
– О, – каже їжак, – хто прудкий, то вже й на ниві!
– А ти, – заєць йому, – усе кривуляєш, криволапку! І батько твій криволапко, і дід криволапко був. Такий увесь твій рід, і ти такий!
Їжак здивувався, почувши нечемну одмову, і каже:
– Ти мене береш на сміх? А хочеш зі мною наввипередки?
Засміявся заєць:
– Давай бігти.
– Не зараз, я мушу сказати жінці, куди я пішов.
Заєць був голодний і подумав собі: «Це добре: попоїм капусти – краще бігтиму».
Приходить їжак додому, каже жінці:
– Мушу із зайцем бігати наввипередки.
І розказав, як це буде відбуватися.
– Як прийдемо на ниву, то ти станеш із одного краю борозни, а я з другого. Як добіжить заєць до тебе, то ти скажеш: «Я вже тут!» А прибіжить на другий край до мене, то я йому гукну: «А я вже тут!»
– Добре! – погодилась їжачиха.
Приходить їжак до зайця на той кінець ниви й каже:
– Я вже готовий!
– То біжімо!
Заєць помчав на інший кінець ниви, а їжак пробіг два кроки та й спинився.
Прибігає заєць у кінець ниви, а там їжачиха:
– Я вже тут!
– Біжимо ще раз! – каже заєць.
Побіг. Прибігає в кінець ниви, а там їжак гукає:
– Я вже давно тут!
– Ти дивись! Біжімо ще!
Прибігає на другий край, а їжак вже там (то була їжачиха!).
Так заєць бігав дев’яносто дев’ять разів, натомився так, що впав посеред ниви.
Тоді їжак і сказав зайцю:
– Ніколи не смійся зі слабшого.
Словничок до твору
- Вайлуватий – повільний у рухах.
- Нива – ділянка землі для вирощування городини або хлібних культур.
- Борозна – довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.