У літо 986-го прийшли з Волги болгари магометанської віри, кажучи:
– Ти, князю, мудрий і розумом тямущий, а закону не знаєш; повіруй у наш закон і поклонися Магометові.
Володимир спитав:
– Яка ж ваша віра?
– Віруємо Богу, а Магомет нас учить: не їсти свинини, не пити вина, зате після смерті, каже, можна жити в розкоші. (…).
(…) І він сказав:
– Русі єсть веселіє пити, не можемо без того бути.
Потім прийшли іноземці з Рима й звернулися з такими словами:
– Ми прийшли від Папи Римського. Говорить тобі Папа так: “Наша віра – світло; ми поклоняємося Богу, який сотворив небо і Землю, зорі й місяць, і всяке дихання живе. А ваші боги – то просто дерево”.
Володимир спитав їх:
– У чому ж заповіт ваш?
Вони відповіли:
– Поститися кріпко. Смиряти дух і тіло своє.
Володимир їм сказав:
– Ідіть, звідки прийшли… (…)
(…) … прибули хозарські євреї і сказали Володимирові:
– Ми чули, що приходили болгари і німці, кожен навчаючи тебе своєї віри. Німці вірують у того, кого ми розп’яли, а ми віруємо в триєдиного Бога нашого Авраама, Ісаака та Іакова.
Володимир спитав:
– Де ваша земля?
Вони ж сказали:
– Розгнівався Бог на батьків наших і розсіяв нас по всіх країнах за наші гріхи, а землю нашу віддав християнам.
Володимир на це промовив:
– Як же інших учите, коли самі відкинуті Богом і розсіяні?.. чи ви і нам того хочете? (…)
(…) Потім прислали греки до Володимира свого філософа, і той звернувся до князя з такими словами:
– Ми, греки, віруємо в Бога нашого Ісуса Христа. Він ходив по землі, проповідував Царство Небесне, а його розп’яли на хресті. Та Ісус воскрес і сказав учням своїм, що повернеться з неба на землю і буде судити живих і мертвих, кожному воздасть по заслугах його: праведникам – Царство Небесне, рай і радість без кінця, безсмертя, а грішникам – муки в пеклі й кипіння в смолі. Така буде кара тим, хто не вірить Богові нашому Ісусові Христові: будуть горіти в огні, хто не хреститься.
І, закінчивши слово своє, філософ показав Володимиру запинало, на якому було намальовано судилище Господнє … (…)
(…) Володимир же, зітхнувши, сказав:
– Добре тим, хто праворуч, – у раю, горе тим, хто ліворуч, – у пеклі.
Філософ промовив:
– Якщо хочеш з праведниками стати праворуч, хрестись.
Володимиру запала в серце думка ця, однак він сказав:
– Почекаю ще трохи, – бо хотів розвідати більше про всі віри.
І вручив Володимир грецькому філософові багаті дари й відпустив його з великою честю.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.