З історії написання
Поезія «Заспів» – вступ до книги Олександра Олеся «Княжа Україна».
Сам поет, розповідаючи про історію написання книжки «Княжа Україна», зазначав, що всі поезії «я написав випадково за якихось 17–20 днів, перебуваючи в 1920 році в Марієнбаді на лікуванні. Антін Крушельницький (український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог) прислав мені підручник Крип’якевича і страшно просив мене написати. Я вважив його волю і, хоч часу було мало, постановив написати працю до від’їзду з Марієнбадена».
Книжка вперше вийшла друком через десять років у Львові й адресувалась юнацтву, читачам дитячого журналу «Малі друзі», що виходив тоді у місті Лева, хоча значний інтерес вона становила і для дорослого читача.
Книжка «Княжа Україна» задумувалась поетом як своєрідний підручник з історії Київської Русі у віршах. Він складається з 43 поезій, присвячених історії становлення й розвитку старовинної України, й охоплює період від язичницьких часів («Заспів») до зруйнування Києва монголо-татарами у 1240 році.
Тема: вступне слово до циклу поезій, присвячених історії стародавньої України з обіцянкою розповісти читачам – нащадкам її великих пращурів, про минулі часи; короткі відомості про язичницькі вірування давніх слов’ян.
Ідея: повідомити читачів, які теми з історії становлення та розвитку старовинної України будуть висвітлені у збірці поезій «Княжа Україна».
Стислий переказ
«Заспів» є вступною поезією до циклу віршів, присвячених історії стародавньої України, що увійшли до збірки «Княжа Україна».
У цьому вступі поет окреслює головні теми віршів, у яких має намір детально розповісти читачам – нащадкам великих предків, чиї голоси «озвуться» до них «із могил», про «забуті бувальщини», про те, «як на горах ставний Київ наш постав», як він став столицею,
Хто й коли у нього княжив
І в який ходив поход,
Хто боровсь за Україну,
За державність, за народ.
А також обіцянка розказати про те, «чому так довго в хмарах сонце рідної землі…» Окрім того, поет дає коротку інформацію про язичницькі вірування давніх слов’ян: про головних богів: Даждьбога, Волоса, Стрибога, Перуна та міфологічних істот: водяника, лісовика, про русалок і мавок.
Словничок до твору
- Даждьбог – один з головних богів у східних слов'ян, бог Сонця і його уособлення, бог родючості і сонячного світла.
- Волос (Велес) – бог скотарства, торгівлі.
- Стрибог – бог вітру, бурі, негоди.
- Перун – бог дощу, грому, блискавки.
- Русалки – міфологічні істоти у вигляді гарних, довговолосих дівчат, які опікують поля, ліси та води.
- Хануни-водяники – духи річок, колодязів, озер тощо.
- Лісовик – лісовий дух, господар лісу.
- Мавка – казкова лісова істота в образі гарної дівчини з довгим волоссям.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.