Твір «Похід на Царгород» входить у збірку поезій Олександра Олеся «Княжа Україна».
Геть за морем українським,
Понад склом Босфорських вод
Дивні вежі і палати
Розкидає Царгород.
Наче вир, кипить, торгує
Крамом, зброєю, вином.
Вдень він вуликом здається,
А вночі – чудесним сном.
І з усіх країн до його
Ллється хвилями народ.
Наші теж торговці-люде
Їздять в славний Царгород.
Та не любить грек чужинців
І тримає їх в руці.
«Хоч не їдь! Одурить, скривдить!»
Наші скаржаться купці.
І Олег, на греків лютий,
Став збиратися в поход:
Хоче він до України
Прилучити Царгород.
І укрили Чорне море
Українські байдаки,
Розгорнулися вітрила,
Заспівали вояки. (…)
(…) Так три дні плили по морю
Без турботи, без нудьги.
Ось і вежі Царгороду,
Ось і грецькі береги.
Але греки уже знали,
Що летять до них орли,
І, щоб в пристань не пустити,
Ланцюги перетягли.
І звелів Олег на берег
Витягати кораблі.
«Що ж, мовляв, як не по морю,
То поїдем по землі».
І, колеса приробивши,
Він вітрила розпустив.
І невидане тут сталось,
Найдивніше диво з див.(…)
(…) Вороги перелякались,
До Олега шлють послів.
«Не руйнуй нас, все дамо ми,
Що б ти, князю, не схотів!»
«Ну, гаразд. Покора ваша
Погасила в серці гнів,
І здається, ми братами
Станем з лютих ворогів
Царю, хай моє купецтво
Вільно ходить в Царгород,
Хай торгує і купує
Вже без кривди і без шкод.
У купців не буде зброї:
Я обмежу їх число,
Щоб не більше, як півсотні,
Їх нараз у місто йшло»
Цар годився на умову,
Хрест святочно цілував.
Князь на Волоса, Перуна
І на меч присягу склав.
На воротях Царгороду
Князь Олег свій щит прибив.
На воротях Царгорода
Український щит висів!
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.