З історії написання та публікації книжки «Княжа Україна»
Твір «Похід на Царгород» входить у збірку поезій Олександра Олеся «Княжа Україна».
Сам поет, розповідаючи про історію її написання, зазначав, що всі вірші «я написав випадково за якихось 17–20 днів, перебуваючи в 1920 році в Марієнбаді на лікуванні. Антін Крушельницький (український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог) прислав мені підручник Крип’якевича і страшно просив мене написати. Я вважив його волю і, хоч часу було мало, постановив написати працю до від’їзду з Марієнбадена».
Книжка вперше вийшла друком через десять років у Львові й адресувалась юнацтву, читачам дитячого журналу «Малі друзі», що виходив тоді у місті Лева, хоча значний інтерес вона становила і для дорослого читача.
Книжка «Княжа Україна» задумувалась поетом як своєрідний підручник з історії Київської Русі у віршах. Він складається з 43 поезій, присвячених історії становлення й розвитку старовинної України, й охоплює період від язичницьких часів до зруйнування Києва монголо-татарами у 1240 році.
Тема: похід князя Олега Київського на Царгород – український щит на воротах Царгорода.
Ідея: уславлення хоробрості, мудрості, шляхетності, любові до рідної землі князя Олега та його воїнів.
Стислий переказ
«Похід на Царгород» – одна із 43 поезій, що входять до збірки Княжа Україна», своєрідного підручника для юнацтва з історії стародавньої України.
У творі коротко йдеться про легендарний похід князя Олега (великого київського князя з 882 року) з військом на Царгород – столицю Візантії, здійснений ним у 907 році. Приводом для походу послужили численні нарікання «нашого торгового люду» на те, що їх приймають у цьому місті – центрі світової торгівлі на той час – погано. Купці скаржились: «Хоч не їдь! Одурить, скривдить!».
І укрили Чорне море
Українські байдаки,
Розгорнулися вітрила,
Заспівали вояки.
Візантійці, прознавши про похід Олега, перетнули ланцюгами вхід у гавань, перешкоджаючи байдакам дійти до міської пристані. Тоді Олег звелів їх витягти на берег і перетворити на вози.
І, колеса приробивши,
Він вітрила розпустив.
Сталося диво – кораблі покотилися по землі до Царгорода швидше коней. Вражені й перелякані візантійці прислали до Олега послів з проханням миру. Візантійський цар погодився виконувати вимогу князя:
… хай моє купецтво
Вільно ходить в Царгород,
Хай торгує і купує
Вже без кривди і без шкод.
Олег, відзначаючи перемогу, прибив свій щит на воротах Царгорода. Історія свідчить, що головним підсумком миру став договір про безмитну торгівлю Русі-України в Візантії.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.