З історії написання та публікації
Твір «Ярослав Мудрий» Олександра Олеся входить до його збірки поезій «Княжа Україна».
Сам поет, розповідаючи про історію її написання, зазначав, що всі поезії «я написав випадково за якихось 17–20 днів, перебуваючи в 1920 році в Марієнбаді на лікуванні. Антін Крушельницький (український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог) прислав мені підручник Крип’якевича і страшно просив мене написати. Я вважив його волю і, хоч часу було мало, постановив написати працю до від’їзду з Марієнбадена».
Книжка вперше вийшла друком через десять років (1930 р.) у Львові у видавництві «Неділя» під назвою «Минуле України в піснях». Друге видання вийшло у празькому видавництві «Пробоєм» 1940 р. під назвою «Княжа Україна».
Вона адресувалась юнацтву, читачам дитячого журналу «Малі друзі», що виходив тоді у місті Лева, хоча значний інтерес вона становила і для дорослого читача. Книжка «Княжа Україна» задумувалась поетом як своєрідний підручник з історії Київської Русі у віршах.
Він складається з 43 поезій, присвячених історії становлення й розвитку старовинної України, й охоплює період від язичницьких часів до зруйнування Києва монголо-татарами у 1240 році.
Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості та патріотизму київського князя Ярослава, якого народ прозвав Мудрим.
Стислий переказ
У творі розповідається про князя Ярослава, що посів київський престол у важкі для країни часи «після ката Святополка», що своїх «замучив трьох братів». У роки правління Ярослава «Україна зацвіла, як пишний сад», а Київ
Царгородом другим став.
Як про друга, як про сина,
Дбав про його Ярослав.
Князь у всьому був дуже поміркованим, обачним, далекоглядним. Наші пращури за це прозвали його Мудрим. Мудрість Ярослава проявлялась
в його ділах,
У державнім будівництві,
Владі, устрою, в судах.
Щоб не нищити народу
І народного майна,
Не хотів він воювати,
Не тягла його війна.
Але коли країні загрожувала небезпека, Ярослав Мудрий
… ходив на печенігів
І черкесів під Кавказ,
Що на нашу Україну
Нападали раз у раз.
А ще збудував «твердиню понад Сяном», яка захищала українські кордони з Заходу.
Королі та правителі інших держав вважали за честь стати гостями Ярослава, прагнули поріднитися з ним. Перед смертю князь зібрав своїх синів і дав їм «мудрий заповіт»:
Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
На жаль, його сини не змогли гідно продовжити справу батька.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.