З історії написання та публікації
Твір «Ярослав Мудрий» Олександра Олеся входить до його збірки поезій «Княжа Україна».
Сам поет, розповідаючи про історію її написання, зазначав, що всі поезії «я написав випадково за якихось 17–20 днів, перебуваючи в 1920 році в Марієнбаді на лікуванні. Антін Крушельницький (український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог) прислав мені підручник Крип’якевича і страшно просив мене написати. Я вважив його волю і, хоч часу було мало, постановив написати працю до від’їзду з Марієнбадена».
Книжка вперше вийшла друком через десять років (1930 р.) у Львові у видавництві «Неділя» під назвою «Минуле України в піснях». Друге видання вийшло у празькому видавництві «Пробоєм» 1940 р. під назвою «Княжа Україна». Вона адресувалась юнацтву, читачам дитячого журналу «Малі друзі», що виходив тоді у місті Лева, хоча значний інтерес вона становила і для дорослого читача.
Книжка «Княжа Україна» задумувалась поетом як своєрідний підручник з історії Київської Русі у віршах. Він складається з 43 поезій, присвячених історії становлення й розвитку старовинної України, й охоплює період від язичницьких часів до зруйнування Києва монголо-татарами у 1240 році.
Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості та патріотизму київського князя Ярослава, якого народ прозвав Мудрим.
Дуже стислий переказ
У творі розповідається про князя Ярослава, що посів київський престол у важкі для країни часи «після ката Святополка», що «замучив» своїх «трьох братів».
Якщо в часи «Святополка Окаянного» міста і села бідували, «все зруйновано було», то в роки правління Ярослава «Україна зацвіла, як пишний сад», а Київ «Царгородом другим став». Він дбав за добробут народу, не любив воювати, але умів захищати кордони країни від ворогів.
Своїми розпорядженнями і законами Ярослав зміцнив державу так, що правителі сусідніх країн вважали за честь стати його гостями, прагнули поріднитися з ним, а народ став прозивати князя Мудрим.
Перед смертю він зібрав своїх синів і дав їм «мудрий заповіт»:
Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.