Олександр Гаврош (народився 1971 року) – сучасний український поет, прозаїк, драматург, дитячий письменник, публіцист, перекладач, журналіст, сценарист та постановник.
Цікаві факти з біографії
Олександр Дюлович Гаврош народився 26 березня 1971 в Ужгороді. Ріс допитливою дитиною. Батьки змалку заохотили його до читання. Після школи вступив на факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Отримавши диплом про вищу освіту, працював журналістом у часописах «Срібна Земля», «Срібна Земля-Фест», «Старий Замок», «Україна молода». Активно друкувався у київській, львівській, одеській, закарпатській та закордонній пресі, щомісяця дописував на сайт «Радіо Свобода». Потім, з 2002 року, перебував на творчій роботі. З 2006 по 2007 рік завідував літературно-драматичною частиною Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру. У 2011 році був лектором Другої літньої літературної школи. 2015 року повернувся на колишню посаду у Закарпатський музично-драматичний театр.
Олександр Гаврош – член Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України. Він засновник і співголова журналістських клубів «НеТаємна вечеря» та «Театрал Закарпаття». Живе і працює в Ужгороді.
Літературна діяльність і творчій доробок
У доробку Олександра Гавроша близько двох тисяч публікацій у пресі та понад сорок книжок, виданих окремо. Писати художні твори він почав у 2000-ті роки. Як говорить сам письменник, до літератури прийшов еволюційно, внаслідок внутрішнього розвитку. Починав як поет, а після виходу збірок поезії «Фалічні знаки» (2004), «Тіло лучниці» (2006) та «Коньяк з дощем» (2009), спробував себе у прозі. О. Гаврош зазначає: «Журналістика зробила мене дуже відповідальним, якщо я про щось пишу, значить, знайшов такий факт у джерелах. Тому мої твори дуже стислі, як здавлена пружина, без зайвих словесних потоків, їх швидко читаєш. Вони не перенасичені описами. Головне для мене – розказати цікаву історію».
Окремі твори письменника друкувалися у журналах та збірниках, в часописах «Сучасність», «Київська Русь», «Ї», «Дніпро», «Дукля», антології «Біла книга кохання», та в інших альманах. З 2006 року він виступає як упорядник багатьох видань, зокрема значну 2010 увагу приділяє серії «Українська дитяча класика», що виходить у видавництві «Грані-Т», як упорядник та автор передмов до книжок: Микола Трублаїні «Лахтак», Борис Комар «Векша», Юрій Смолич «Прекрасні катастрофи». З 2019 року Олександр Гаврош став ініціатором та упорядником серії «Раритет» видавництва «Навчальна книга – Богдан», у якій друкуються твори з української історії та літератури, що не виходили в незалежній Україні.
Більше 20 книжок письменник написав для дітей. Останні з них – «Різдвяна історія ослика Хвостика» («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2022) та «Замок любові» («Фоліо», 2023). Пригодницька повість «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» увійшла до програми з української літератури в середній школі. Уперше твір побачив світ у «Видавництві Старого Лева» (2007). У новій редакції з доповненнями друкувався у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» (2014, 2016, 2017, 2018).
Олександр Гаврош є також автором романа «Капітан Алоїз» («Навчальна книга – Богдан», серія «Український детектив», 2013) та романа «Донос» (ВЦ «Академія», серія «Автографи часу», 2019), автором і постановником низки п’єс для дорослих і юних глядачів. Він переклав із бачвансько-руснацької мови книжку поезій «Десь близько» Саманти Рац-Стоїлькович. Окремі твори самого письменника перекладено німецькою, білоруською, словацькою, сербською, польською мовами.
Нагороди та відзнаки
Творчість Олександра Гавроша відзначена чималою кількістю нагород. Сім разів, починаючи з 2007 року, він ставав переможцем Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова». Тричі його видання на конкурсі «Книга-ФЕСТ» були визнані «Кращою книгою автора». Двічі Олександр Гаврош отримував премію та звання лауреата на літературному конкурсі імені Федора Потушняка в номінації «драматургія». Двічі ставав лауреатом премії імені Михайла Лучкая Мукачівської греко-католицької єпархії за книжки для дітей.
О. Гаврош є також лауреатом 10-го Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2008» в номінації «Дитяче свято – твори для середніх і старших школярів» за повість «Неймовірні пригоди тричі славного розбійника Пинті», лауреатом журналістської премії імені Йосипа Терелі за 2009 рік, переможцем міжнародного конкурсу кіносценаріїв до 200-річчя Тараса Шевченка (ІІ місце) (березень 2012 року), володарем літературної премії імені Корнія Чуковського 2013 року за дитячу п'єсу «Коли звізда ясна…» (Різдвяна містерія), переможцем Національного конкурсу «Найкраща книга України» 2013 року у номінація «проза» за книжку «Дідо-Всевідо», лауреатом Міжнародного конкурсу «Гранд Коронація» (3 місце) у номінації «П'єси для дітей» за п'єсу «Біла панна» (2021).
Подготовила Татьяна Дудина. Копирование запрещено.
