Результаты исследования состояния обеспечения функционирования государственного языка в образовательном процессе

Украинский язык в школах: результаты мониторинга

В 2022/23 учебном году в школах Украины был проведен первый цикл мониторинга обеспечения функционирования государственного языка в образовательном процессе в заведениях общего среднего образования.

По результатам мониторинга Государственная служба качества образования подготовила отчет по обеспечению функционирования украинского языка в образовательном процессе школ.

Дослідження проводилось Державною службою якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови.

Метою дослідження було виявлення та відстеження тенденцій щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти; визначення чинників, що впливають на мову спілкування учасників освітнього процесу в повсякденному житті та сприяють посиленню їхньої мотивації до підвищення рівня володіння українською мовою.

Завдання дослідження:

виявити тенденції щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі шкіл;
з’ясувати чинники, які впливають на вибір мови спілкування учасниками освітнього процесу;
з’ясувати вплив мови на вибір контенту в мережі Інтернет учасниками освітнього процесу;
вивчити само- та взаємооцінку рівня володіння державною мовою учасниками освітнього процесу;
визначити чинники, які перешкоджають використанню державної мови учасниками освітнього процесу в повсякденні;
визначити рівень мотивації учасників освітнього процесу для удосконалення знань з української мови;
розробити рекомендації за результатами моніторингового дослідження.

Дослідження відбувалось шляхом онлайн-анкетування з 19 квітня до 4 травня 2023 року. Для розрахунку репрезентативної вибірки був використаний імовірнісний метод формування вибірки, яка охопила 70% шкіл, розташованих у сільській місцевості, та 30% шкіл, розташованих у містах. У Києві в дослідженні взяли участь усі райони міста.

Кількість респондентів:

Тип населеного пункту / Категорія респондентів	Учні / учениці	Батьки учнів / учениць	Учителі
Місто (селище міського типу)	6472	4268	1503
Село (селище)	9528	6290	2223
Загальний підсумок	16 000	10 558	3726

Характеристика учасників моніторингового дослідження

У моніторинговому досліджені взяли участь 3726 вчителів, які працюють у початковій, базовій і старшій школі.

Крім того, 61% із них мають понад 20 років педагогічного стажу, 21% – від 11 до 20 років стажу, 12% – від 5 до 10 років стажу, а 7% – менше ніж 5 років стажу.

За результатами дослідження 86% опитаних учителів зазначили, що проживають у тому самому населеному пункті, що і до повномасштабної війни росії проти України.

Аналізуючи дані в розрізі село / місто, можна зазначити, що серед цих вчителів переважають ті, які мешкають у сільській місцевості.

Водночас 19% їхніх колег, які проживають у містах, були змушені покинути власні домівки та переїхати в інші населені пункти України.

У межах дослідження було опитано 16 000 учнів із різних регіонів України: з них 42% – хлопці, 58% – дівчата. Зокрема, 22% учнів були з 8-х класів, 25% – з 9-х, 26% – з 10-х, 27% – з 11-х класів.

За свідченнями 82% батьків учнів / учениць, більшість дітей проживають у тому самому населеному пункті, що й до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Проте 12% батьків вказали, що їм довелося переїхати з родиною в інші населені пункти України, а 6% зазначили, що їхні діти перебувають за кордоном.

Окрім того, аналізуючи результати дослідження з урахуванням село / місто, більшість переселенців проживають у містах. До того ж 92% опитаних батьків учнів вказали, що їхні діти продовжують навчатися в тому самому закладі освіти, що й до війни.

3% зазначили, що їхні діти перебувають за кордоном та поєднують своє навчання в місцевому закладі освіти з навчанням в українській школі. 5% вказали, що їм довелося змінити заклад освіти для своїх дітей.

Попри регіональну прив'язку учасників освітнього процесу 91–94% з них вважають українську мову рідною.

Мова освітнього процесу / середовища

За останні два навчальні роки спостерігається збільшення використання україномовних навчальних матеріалів учителями під час підготовки до навчальних занять.

У 2021–2022 навчальному році 82% вчителів послуговувалися виключно україномовними матеріалами, а у 2022–2023 навчальному році цей показник зріс до 93%.

Крім того, відсоток учителів, які використовували російськомовні матеріали, зменшився з 4% до 0% у відповідний період. Ця тенденція також відображається у відповідях батьків учнів і старшокласників.

Такі зміни свідчать про зростальну важливість української мови як основної мови комунікації у навчальному процесі.

Освітній процес у закладах освіти відбувається виключно українською мовою, про це зазначили 93% опитаних батьків учнів (у 2021–2022 навчальному році цей показник становив 87%).

Такі навчальні предмети, як українська мова та українська література, відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні та розвитку національної ідентичності, культурного спадку та літературного надбання України. Ці предмети мають значення як для освіти, так і для виховання молодого покоління.

Більшість старшокласників під час опитування зазначили, що мають у середньому від двох до чотирьох занять на тиждень з української мови та української літератури.

71% учнів цілком задоволені тією кількістю навчальних занять з української мови та 74% з української літератури, що передбачені навчальним планом закладу освіти, де вони навчаються.

Окрім того, старшокласники одностайні в оцінці рівня їхньої задоволеності якістю викладання зазначених навчальних предметів.

Рівнем викладання навчальних предметів з української мови та української літератури задоволені 85% опитаних батьків учнів. Однак 45–46% батьків учнів оцінюють рівень знань своїх дітей з української мови та української літератури як середній.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про освіту», у закладах освіти мовою освітнього процесу є державна мова. Використання державної мови є обов'язковим під час проведення навчальних занять, за винятком занять із навчальних предметів, які, згідно з освітньою програмою закладу освіти, викладаються іноземними мовами або мовами корінних народів і національних меншин.

Державна мова використовується як у спілкуванні між вчителями, іншим персоналом закладу освіти та учнями, так і між працівниками закладу освіти. Переважна більшість вчителів під час освітнього процесу послуговуються виключно українською мовою.

За результатами дослідження, 97% вчителів використовують тільки українську мову під час уроку, а 92% продовжують спілкуватися з учнями українською мовою навіть на перервах.

Щодо спілкування з батьками учнів, то 93% вчителів також підтримують розмову державною мовою. Такий підхід сприяє збереженню рідної мови, розвитку комунікативних навичок і національної свідомості серед учнів, а також збереженню та розвитку української мови в освітньому середовищі.

Однак у спілкуванні з колегами по роботі тільки 88% вчителів підтримують розмову виключно державною мовою.

Водночас опитування школярів показало, що відсоток вчителів, які розмовляють під час уроку та на перервах виключно українською мовою, дещо нижчий. Так, зокрема, 82% учнів зазначили, що вчителі спілкуються під час уроків тільки українською мовою, а 74% стверджують, що таке саме спілкування відбувається і під час перерви.

93% батьків учнів впевнені, що вчителі завжди використовують українську мову під час уроків, а 50% впевнені, що спілкування українською мовою продовжується й після закінчення навчального процесу.

За спостереженнями 75% вчителів, більшість учнів між собою на уроках спілкуються тільки українською мовою, що свідчить про суттєве переважання україномовного середовища.

Проте 3% вчителів зауважили, що школярі послуговуються як українською мовою, так і російською. Натомість 7% вчителів зауважили, що на перервах кількість дітей, що розмовляють як українською, так і російською, зростає.

Додатково зауважимо, що діти з міст менше говорять виключно українською мовою порівняно з їхніми однолітками із сільської місцевості.

З-поміж внутрішньо переміщених осіб більшість учнів активно використовують українську мову як під час навчального процесу, так і на перервах. Зокрема, 66% вчителів зазначили, що під час уроків учні використовують виключно українську мову, 38% – під час перерв, 30% – у позаурочний час.

Також зауважимо, що 13% вчителів наголошують на однаковій мірі спілкування учнів українською та російською мовами на перервах, а 15% вчителів зазначили це щодо позаурочного часу. Про переважання російської мови наголосили до 6% вчителів.

Серед загальної кількості опитаних учнів, 7% старшокласників зазначили, що під час перерв розмовляють переважно російською мовою. Крім того, 14% старшокласників розмовляють як українською мовою, так і російською.

Зауважимо, що 49% опитаних учнів спілкуються виключно українською мовою під час перерв, а 58% – під час уроків. Однак навіть під час уроків старшокласники підтримують розмову між собою як українською мовою, так і російською.

Учителі застосовують різні методи та стратегії, щоби стимулювати учнів до використання української мови з метою збереження та розвитку національної мови, культури та ідентичності. Вони обирають цікаві методики навчання, проводять мовні ігри та долучають українськомовний матеріал, створюючи навчальну атмосферу, де українська мова є природним та неодмінним елементом навчального процесу.

Чимало педагогів на власному прикладі показують, що українська мова є не тільки засобом спілкування, але й ключовим елементом формування культурного та мовного середовища. Вони активно заохочують своїх учнів, використовуючи українську мову як засіб вираження своїх думок, емоцій та ідей. Також вони відчувають велику відповідальність перед майбутнім поколінням і старанно працюють над тим, щоби підтримати та розвинути в учнів любов і повагу до рідної мови.

Для підвищення рівня володіння українською мовою серед учнів учителі та батьки висловлюють кілька пропозицій щодо запровадження змін в освітньому процесі.

Основні ідеї містять:

Збільшення кількості годин, відведених на вивчення української мови та літератури. Вчителі та батьки учнів вважають, що це дозволить більше часу приділити вивченню граматики, орфографії, стилістики та аналізу літературних творів, а також сприятиме глибшому засвоєнню мовних навичок і розвитку літературної освіти учнів.
Запровадження факультативних занять і гуртків з української мови. Це надасть учням додаткову можливість поглибити свої знання та навички в мові. Вони зможуть більше часу приділяти вивченню мовних аспектів, практикувати усне та писемне мовлення, а також досліджувати літературні твори. Це сприятиме розвитку їхнього інтересу до української мови, літератури та культури загалом. Такі факультативні заняття та гуртки стануть додатковим джерелом мотивації та збагачення знань учнів / учениць з української мови та літератури.
Удосконалення підручників з української мови та літератури. Вчителі та батьки учнів вважають, що оновлені підручники повинні бути зрозумілими та практичними, щоби стимулювати зацікавленість учнів у вивченні української мови та літератури. Вони мають враховувати сучасні методики навчання та надавати доступну інформацію, яка допоможе учням засвоїти основні мовні норми, стилістичні вимоги та аналізувати літературні твори. Таке удосконалення підручників сприятиме ефективному викладанню та навчанню української мови та літератури у школах.
Запровадження факультативів для батьків учнів, щоби вони більше розмовляли в повсякденному житті з дітьми українською мовою. Факультативні заняття для батьків можуть містити такі різні активності, як рольові ігри, дискусії, спільне читання, що збільшить їхню впевненість у використанні української мови. Це сприятиме активному послуговуванню української мови в сімейному середовищі та розвитку комунікативних навичок учнів.
Підвищення рівня володіння українською мовою педагогічних працівників. Це можна здійснити за допомогою організації додаткових навчальних курсів, семінарів і тренінгів для вчителів, щоби вони могли ознайомитись із сучасними методиками викладання, вивчити нові аспекти мови та літератури, а також отримати практичні поради та інструменти для ефективної роботи з учнями. Підвищення рівня володіння українською мовою серед педагогічних працівників сприятиме вищій якості освіти та забезпеченню якісного викладання мови і літератури у школах.

Мова в повсякденному житті

У повсякденному житті учасників освітнього процесу українська мова має велике значення, оскільки вона виконує не тільки роль комунікаційного інструменту, а й символізує національну самосвідомість.

Використання української мови сприяє зміцненню національного духу, посиленню міжособистісних зв'язків і підтримці культурної спадщини. Вона є неодмінним елементом формування та розвитку національної ідентичності, яка передається через покоління. Збереження та розвиток української мови в повсякденному житті сприяють піднесенню національної культури та єднанню українського суспільства.

Більшість вчителів за межами закладу освіти продовжують спілкуватися українською мовою. Однак до 8% вчителів, особливо з міст, спілкуються з колегами та рідними як українською мовою, так і російською. Це свідчить про певну двомовність у середовищі деяких вчителів і показує потребу в підтримці та посиленні використання української мови серед педагогічної спільноти

Якщо діти у школі активніше використовують державну мову, то за межами школи цей відсоток знижується. За результатами опитування, серед старшокласників близько 44–45% учнів із сіл та 36–37% учнів із міст спілкуються виключно українською мовою в колі друзів та вдома.

Проте до 15–16% учнів із сіл та 20–22% учнів із міст спілкуються як українською мовою, так і російською однаковою мірою.

Варто зазначити, що більшість дітей із міст (12–13%) виявили схильність послуговуватися переважно російською мовою вдома та в колі друзів.

За результатами опитування, батьки учнів із міст підтверджують зменшення використання української мови їхніми дітьми вдома, у неформальному оточенні або серед своїх однолітків.

Батьки дітей із сільської місцевості іншої думки, 63-68% з них повідомили, що їхні діти розмовляють у колі друзів і родині виключно українською мовою, тоді як 21–23% вказали, що діти переважно використовують українську мову.

Мова, якою спілкуються батьки в родині, має суттєвий вплив на мовний розвиток дітей. За результатами опитування, проведеного серед батьків учнів, виявлено, що більшість із них розмовляють зі своїми дітьми та на роботі українською мовою.

Однак 14% респондентів зазначили, що в родинному колі спілкуються як українською мовою, так і російською однаковою мірою, а 7% використовують переважно російську. Ці дані відображаються на мовних звичках учнів, оскільки частка старшокласників у повсякденному житті спілкується не державною мовою.

Якщо до наших респондентів підійде незнайома людина і почне розмовляти російською мовою, то 66% вчителів і 56% батьків учнів відповідатимуть виключно українською мовою. Водночас тільки 42% учнів зазначили, що відповідатимуть виключно українською мовою.

Крім того, 19% учнів відповідатимуть як українською мовою, так і російською однаковою мірою, 8% – переважно російською, а 4% – виключно російською.

Діти проводять значну частину свого часу у школі, де державна мова, як правило, використовується як основна мова комунікації. Однак удома, у неформальному оточенні або серед своїх однолітків діти можуть більше використовувати мову, яка є поширеною або комфортнішою для них, наприклад російську.

Виявлені розбіжності у відповідях учителів, батьків та учнів наголошують на впливі родинного оточення та мовних звичок на вибір мови спілкування. Дані показують потребу у зміцненні ролі української мови в повсякденному житті та підтримці розвитку мовної компетенції учнів для збереження національної ідентичності та розширення мовних можливостей.

Учасники освітнього процесу активно використовують Інтернет як засіб комунікації та джерело інформації. Вибір мови спілкування та контенту в Інтернеті відіграє важливу роль у їхньому повсякденному житті. За результатами опитування старшокласників, 62% учнів вважають, що мова медіапростору має велике значення (торік цей відсоток становив 43%).

Окрім того, варто зауважити, що вони також стали свідомішими щодо підтримки українського медіапростору. Половина опитаних (50%) заявили, що почали краще сприймати інформацію в Інтернеті українською мовою (торік тільки 34% зазначали, що споживають виключно україномовний контент).

Результати дослідження показують тенденцію до збільшення використання української мови учнями під час перебування в Інтернеті. Порівняно з попереднім роком цей приріст становить 17%, тобто більше дітей почали використовувати україномовний контент і на 9% більше спілкуватися виключно українською мовою.

Окрім того, спостерігається зниження використання російськомовного контенту. Якщо торік 17% послуговувалися переважно російськомовним контентом, то цьогоріч цей відсоток скоротився до 7%. Така позитивна тенденція свідчить про зростання інтересу та підтримку вітчизняної мови серед молодого покоління. Зниження використання російськомовного контенту також вказує на зміни в мовних уподобаннях.

Позитивну тенденцію використання української мови під час спілкування в мережі Інтернет можна спостерігати не лише серед учнів, а й серед педагогів і батьків. Порівняно з минулим роком відзначається зростання на 19% у вчителів і на 19% у батьків учнів, які почали спілкуватися виключно українською мовою в онлайн-середовищі.

У контексті дослідження передбачалась можливість для респондентів оцінити рівень володіння українською мовою всіх учасників освітнього процесу. Результати показали, що всі учасники опитування одностайно високо оцінили рівень володіння українською мовою вчителями. Так, 92% старшокласників і 88% їхніх батьків високо оцінили рівень володіння українською мовою вчителів.

Окрім того, 95% педагогів також дали позитивну оцінку своєму володінню українською мовою, а 91% оцінили високим рівнем володіння українською мовою своїх колег. Попри високу оцінку свого рівня володіння українською мовою, яку дали собі батьки старшокласників (73%), вчителі іншої думки: тільки 48% із них зазначили, що батьки учнів вільно володіють державною мовою, а 46% вважають, що вони мають середній рівень.

До того ж, педагоги ставляться скептично до рівня володіння українською мовою своїх учнів. Відтак 52% оцінили знання дітей рівнем вільного володіння, а 45% – середнім рівнем.

Важливо зазначити, що рівень володіння українською мовою серед усіх учасників освітнього процесу залишився майже незмінним порівняно з попереднім навчальним роком. Проте вчителі виявили трохи більшу обережність щодо оцінки рівня володіння українською мовою своїх учнів.

На думку вчителів, 9% учнів зазнали певного зниження рівня володіння українською мовою, перейшовши з вільного на середній. Ці дані вказують на потребу удосконалення та підвищення рівня знань з української мови в учнів.

Учителі, батьки та інші учасники освітнього процесу мають спільними зусиллями працювати над підвищенням мовної компетентності та покращенням володіння українською мовою серед учнів. Належна увага до розвитку мовних навичок дітей є важливим аспектом формування національної ідентичності та підтримки рідної мови.

Українська мова є національним скарбом нашої країни, але потрібно враховувати чинники, які можуть ускладнювати її використання в усіх сферах життя. За даними дослідженнями, 60% вчителів вважають, що найнегативніший вплив на використання української мови учнями має мова контенту в Інтернеті та соціальних мережах, якою вони послуговуються.

Крім того, 41% вчителів зазначають, що учні в сім’ї розмовляють російською мовою, а 29% вбачають звичку дітей спілкуватися мовою, яка не є державною.

Відсоток вчителів, які вважають, що їхні учні мають недостатній рівень володіння українською мовою, становить 26%, тоді як тільки 25% вчителів зауважують, що діти спілкуються виключно державною мовою.

За результатами опитування, 65% батьків учнів не вбачають жодних обмежень, які б стримували їхніх дітей у використанні державної мови, вважаючи, що діти спілкуються виключно українською мовою. 18% згодні з педагогами, що діти споживають контент в Інтернеті російською мовою, а 15% зазначили, що поза школою вони теж спілкуються російською мовою.

10% батьків учнів визнали, що один із чинників, що впливає на невикористання української мови, є спілкування в родині не державною мовою.

Серед чинників, які негативно впливають на використання учнями державної мови в усіх сферах життя, 33% старшокласників зазначили звичку спілкуватися не державною мовою, тоді як 17% вказали на недостатній рівень володіння українською мовою. Серед відкритих відповідей діти зазначали, що в повсякденному житті вони звикли розмовляти суржиком. Однак 46% опитаних учнів вказали, що послуговуються українською мовою в усіх сферах життя.

Серед відкритих відповідей старшокласники зазначили, що в їхньому середовищі, а також у родині, є ті, хто розмовляють російською мовою та / або суржиком, що негативно впливає на їхнє володіння українською мовою в усіх сферах життя.

Ураховуючи всі ці чинники, важливо підтримувати та посилювати використання української мови в усіх сферах життя, надаючи перевагу державній мові в Інтернеті та соціальних мережах, усвідомлюючи важливість спілкування українською мовою в сім'ї та підвищуючи належний рівень мовної освіти.

Посилення мовної самосвідомості серед учнів, батьків і вчителів допоможе зміцнити роль української мови в нашому суспільстві та зберегти національну ідентичність.

Освітні платформи / курси з української мови

За результатами опитування старшокласників було встановлено, що 72% учнів висловили бажання додатково вивчати або покращувати свої знання з української мови. Проте тільки 34% учнів зазначили, що скористалися такою можливістю.

Крім того, протягом 2022–2023 навчального року, за спостереженнями вчителів (51%), учні активно користувалися навчальними платформами для вивчення української мови.

Однак тільки 30% батьків учнів, на думку вчителів, виявили зацікавленість освітніми платформами для вивчення української мови. До того ж опитування батьків старшокласників показало, що тільки 21% батьків учнів повідомили про використання їхніми дітьми платформ для вивчення української мови, а 13% зазначили, що самі користувалися цими ресурсами.

Такий низький відсоток може свідчити про те, що діти не завжди інформували батьків про додаткове вивчення та / або покращення своїх знань з української мови.

Попри невисоку статистику використання освітніх платформ / курсів із вивчення або вдосконалення знань з української мови 94% вчителів і 88% батьків учнів вважають, що потрібно й надалі розвивати таку мережу освітніх платформ / курсів. Оскільки ресурси мають великий потенціал для збагачення словникового запасу, покращення граматичних навичок і розвитку мовленнєвих умінь старшокласників. Таким чином, вони підтверджують, що використання освітніх платформ і курсів є класичним елементом у досягненні високого рівня володіння українською мовою.

На думку старшокласників (51%), для вдосконалення рівня знань з української мови, окрім освітніх платформ і курсів, потрібно перебувати в україномовному середовищі, а 45% зазначили, що соціальні мережі мають бути українською мовою. Ще 43% вважають, що всі застосунки та налаштування на гаджетах також мають бути українською мовою.

Окрім того, серед відкритих відповідей старшокласники зазначили потребу читання україномовних книжок, перегляду україномовних фільмів і передач, прослуховування україномовних виконавців тощо.

Висновки

Дослідження показало позитивну динаміку щодо забезпечення функціонування української мови в освітньому процесі шкіл.

Так, за останній навчальний рік покращилася тенденція щодо використання української мови в освітньому процесі.

Порівняно з попереднім роком зросло використання україномовних матеріалів учителями з 82% до 93%. Залучення російськомовних матеріалів на уроках знизилося з 4% до 0%. Це свідчить про поступове зміцнення ролі української мови як основної мови навчання.

Задоволеність батьків забезпеченням функціонування державної мови в освітніх закладах зросла з 87% до 93%. Вони підтверджують, що уроки проводяться тільки українською мовою.

Учні мають достатню кількість уроків з української мови та української літератури. Більшість старшокласників підтверджують, що вони відвідують від 2 до 4 занять на тиждень із цих предметів.

Попри те, що учні задоволенні достатньою кількістю занять з української мови та літератури, рівень їхніх навчальних досягнень із цих предметів залишається під питанням. Адже 41% батьків не задоволені рівнем знань своїх дітей з української мови та 46% з української літератури, оцінюючи рівень знань своїх дітей як середній.

Протягом останнього навчального року спостерігається позитивна динаміка серед учнів щодо вибору мови контенту в Інтернеті:

кількість опитаних школярів (62%) вважають мову контенту важливою, що є значним зростанням порівняно з минулим роком, коли цей відсоток становив 43%;
на 16% зросла кількість дітей, які краще сприймають україномовний контент;
на 17% більше дітей почали використовувати україномовний контент;
на 9% більше дітей почали спілкуватися онлайн виключно українською мовою;
на 10% менше дітей споживають російськомовний контент;
на 19%, порівняно з минулим роком, збільшилось використання української мови в Інтернеті батьками учнів і вчителями.

Результати дослідження свідчать про позитивну тенденцію до зростання вибору української мови серед учнів під час їхнього перебування в Інтернеті. За останній рік спостерігається збільшення використання української мови як в контенті, так і в комунікації. Це свідчить про підвищення інтересу та підтримку державної мови серед молоді. Зниження використання російськомовного контенту також вказує на позитивні зміни в мовних уподобаннях.

Отримані дані є підґрунтям для подальшого розвитку та підтримки української мови серед учнів, а також для сприяння її використанню в цифровому середовищі.

Результати дослідження засвідчують, що вивчення само- та взаємооцінки рівня володіння державною мовою учасниками освітнього процесу виявили і 88% їхніх батьків.

Окрім того, 95% педагогів також високо оцінили своє володіння українською мовою, а 91% дали високий рівень володіння українською мовою своїм колегам.

Є розбіжності між оцінками мовних навичок батьків і вчителів. 73% батьків учнів високо оцінили свої знання з українською мови. Однак тільки 48% вчителів вважають, що батьки вільно володіють державною мовою, а 46% стверджують, що вони мають середній рівень.

Стосовно учнів, то 52% оцінили знання дітей рівнем вільного володіння, тоді як 45% вчителів вважають, що учні мають середній рівень володіння українською мовою.

Серед чинників, які перешкоджають використанню державної мови учасниками освітнього процесу в повсякденні:

мова контенту в Інтернеті (60% педагогів і 18% батьків учнів / учениць);
вплив російськомовного середовища (15% батьків зазначили, що поза школою діти спілкуються з іншими людьми російською, 29% вчителів зазначили, що діти мають звичку розмовляти російською, також про це зазначили 33% учнів / учениць;
14% вчителів і 15% учнів наголосили про відсутнє середовище, де діти можуть вільно спілкуватися українською, а 11% старшокласників зауважили про упереджене ставлення свого оточення до української мови);
звичка спілкуватися російською мовою в родині (41% вчителів, 10% батьків і 12% учнів;
на недостатній рівень володіння українською мовою вказали 26% вчителів і 17% учнів.

Результати дослідження рівня мотивації учасників освітнього процесу для удосконалення знань з української мови показали, що 72% учнів висловили бажання додатково розвивати або покращувати свої знання з української мови. Однак тільки 34% із них фактично скористалися такою можливістю.

Меншу зацікавленість в освітніх платформах мали батьки, тільки 13% з них удосконалювали свої знання з української мови.

Для підвищення рівня володіння українською мовою, на думку учнів:

треба перебувати в україномовному середовищі;
соціальні мережі мають бути україномовні;
застосунки та налаштування на гаджетах мають бути україномовні;
літературне читання має відбуватися українською мовою.

Для підвищення рівня володіння українською мовою, на думку вчителів і батьків, треба:

збільшити кількість годин для вивчення української мови та літератури;
запровадити факультативні заняття та гуртки з української мови;
удосконалити підручники з української мови та літератури;
запровадити факультативи для батьків учнів, щоби вони більше спілкувалися в повсякденному житті з дітьми українською мовою;
підвищити рівень володіння українською мовою педагогічних працівників.