А. Пуртова: масштабные цели в реформе образования

Чего ожидать от года математического образования в Украине в контексте образовательных реформ президента

А. Пуртова: масштабные цели в реформе образования

Автор: Анна Пуртова — народный депутат Украины, Глава подкомитета по вопросам государственных инвестиционных проектов в Комитете Верховной Рады Украины по вопросам бюджета.

Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні». Український крок не є новим у світовій практиці, так, наприклад, 2012 був роком математики в Індії та Нігерії, а 2019 став роком математики у Польщі.

Проте показовими є причини, які призвели до таких рішень: якщо у вищезазначених країнах рік «цариці наук» був присвячений видатним математикам чи товариствам, які стали основою розвитку математичної науки, то в Україні це відповідь, зокрема, на результати міжнародного дослідження якості освіти PISA.

Згідно з результатами дослідження, кожний 3-й учень не володіє базовими знаннями з математики. Саму ініціативу майже 20 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), інструментарій дослідження дозволяє говорити про нього як про найавторитетніше та найоб’єктивніше з подібних у світі.

Дослідження дозволило порівняти українську освітню систему з системами країн, що за розмірами, економічним потенціалом та історичним досвідом подібні до України, та співвідносити наші результати з середніми результатами країн ОЕСР. Результати порівняння показали: Грузія й Молдова мають нижчі, ніж Україна, показники за всіма трьома предметними галузями PISA, натомість Білорусь та Естонія показали вищу результативність. Підлітки країн з Вишеградської групи: Польщі, Словацької Республіки та Угорщини також мають кращі досягнення у навчанні, ніж їхні українські ровесники. Показовим у цих порівняннях є те, що у кожної країни є особливі позитивні та негативні фактори успішності, що впливають на результати.

У рамках аналізу по конкретних категоріях можемо відмітити неефективне використання українськими учнями навчального часу, які, на відміну від білоруських однолітків, дозволяють собі набагато частіше (у середньому на 20 відсоткових пунктів) бути відсутніми на заняттях цілий день, прогулювати окремі з них або запізнюються на них. Лише цей фактор у сумі з недостатнім рівнем обсягу часу, який відведено на опанування окремих предметів освітніми програмами суттєво впливають на успішність навчання українських підлітків.

З-поміж десятків чинників, що мають значний вплив на успішність в опануванні освіти українськими учнями виділимо основні, що потребують оперативної реакції з боку людей, які відповідають за формування та реалізацію освітньої політики в Україні. Це викладацький склад, розробка та опанування профільних компетентностей, матеріально-ресурсне забезпечення шкіл та мотивація самих учнів. Різниця в результатах 15-річних підлітків також пов’язана із такими чинниками, як їхній соціально-економічний статус, місцевість, де розташовано заклад освіти, який вони відвідували, тип закладу освіти, у якому вони навчалися та ін.

Україні чи не вперше вдалося визначити, наскільки ефективно 15-річний підліток може використати знання й уміння, здобуті в закладі освіти, для розв’язання життєвих проблем і подолання викликів у незнайомих умовах. По суті, результати дослідження підсвітили вже достатньо давню освітню дискусію, адже багато викладачів українських закладів вищої освіти наголошують, що якість навичок студентів першокурсників значно понизилась, оскільки вектор підготовки абітурієнтів змістився на репродуктивне відтворення набутих знань і вмінь, а не здатність ефективно застосовувати їх у нових, нестандартних ситуаціях. Це негативна тенденція, адже у закладах вищої освіти, як і в дорослому світі, для досягнення людиною професійного успіху набагато важливіше вміти ефективно застосовувати те, що вона знає, аніж володіти значним багажем знань і не вміти його застосовувати належним чином.

Загалом за роки оцінювання даною методологією, навіть виник такий термін як PISA-шок, власне, саме й це пережила Україна. Адже, володіючи потужними світовими школами з математики, інформатики, природничо-наукових дисциплін (фізики, хімії, біології, астрономії тощо), учні яких це щорічно доводять призовими місцями на світових олімпіадах, загальний рівень середньої освіти виявився менш ніж задовільним. Це показало суттєвий розрив між українськими спеціалізованими школами, ліцеями та іншими закладами освіти. Прослідковується також негативна тенденція у розриві рівня освіти серед школярів з сільської місцевості та міст.

Подібні PISA-шоки свого часу пережило багато провідних країн світу, які економічно більш розвинуті за Україну, а саме Німеччина, Франція, Швеція та інші. Завдяки цьому вони зуміли зробити необхідні кроки на шляху вдосконалення своїх систем освіти на принципах компетентизації освіти, забезпечення рівних умов для всіх категорій учнів.

Вкрай важливим для успішності навчання є і матеріально-технічне забезпечення навчального процесу. Україні в аспектах матеріально-технічного забезпечення важко конкурувати з провідними економіками світу. Так, держава витрачає на одного підлітка приблизно 27 000 доларів за весь період його навчання з 6 до 15 років, що менше, ніж витрачають країни ОЕСР і референтні країни (окрім Молдови та Грузії). Загалом, за витратами, Україна належить до групи країн, у яких видатки на одного учня становлять менше ніж 50 000 доларів.

Як свідчать дані, витрати, нижчі за цю суму, негативно позначаються на успішності учнів. Зауважимо, що вони включають все, що пов’язано з підготовкою: заробітна плата педагогічних і допоміжних працівників закладів освіти, кошти на обслуговування будівель та інфраструктури, експлуатаційні витрати й витрати на навчальні матеріали.

Можемо констатувати, що в Україні, у порівнянні з країнами ОЕСР, у закладах освіти спостерігається брак як матеріальних, так і навчальних ресурсів. На думку українських керівників закладів освіти, реалізувати потенціал у сфері провадження освітнього процесу їхнім закладам передусім заважає брак засобів навчального призначення, їхня неналежна якість, а також неналежна якість інфраструктури. Проте ми активно працюємо над вирішенням цих питань. Вже існує низка законопроєктів, як нещодавно прийнятих, так і таких, що перебувають на доопрацюванні, покликаних у близько- та середньо- строковій перспективі зменшити цей розрив.

Статтею 53 Конституції України забезпечується право доступу українців до освіти, також відповідно до міжнародних зобов’язань України після підписання плану Цілей сталого розвитку в освіті, прийнятого Організацією Об’єднаних Націй у 2015 році, передбачено забезпечення кожній дитині й молодій особі можливості досягти принаймні базового рівня в читанні й математиці. Це означає, що всі наші молоді громадяни гарантовано повинні опанувати знання й уміння, які необхідними для того, щоб вони могли реалізувати свій потенціал, бути корисними у світі, який стає все більш взаємозалежним, і жити творчо й повноцінно.

Команда Президента комплексно працює над широким впровадженням компетентнісної парадигми освіти з її акцентом на реальних практичних, життєвих проблем, які актуальні для учнів і мотивують їх у навчанні. Також планується приділити велику увагу фаховій підготовці вчителів як у їхніх предметних галузях, так і в галузі педагогіки й психології, а також зробити необхідні кроки для підвищення статусу вчителя в суспільстві.

Парламент, Президент, Уряд спільно з академіями наук України, мають на меті встановити чіткі масштабні політичні цілі в реформуванні освіти, а також налаштовані на вистежування результативності навчання підлітків, розробці оптимальних програм навчання на рівні базової освіти.

Як вже зазначалося, одним з найважливіших ресурсів у сфері освіти є вчителі: дослідження показує, що високий рівень кваліфікації вчителя позитивно впливає на успішність підлітків. Інвестиції у підготовку й професійний розвиток вчителів та викладачів в перспективі мають допомогти закладам освіти із невисоким і середнім рівнем навчальних досягнень підлітків досягнути вищих результатів.

При розробці нових програм, підручників, та посібників з математики набагато більше уваги приділятиметься питанням того, як системні математичні знання можуть бути пов’язані із реальними життєвими ситуаціями в математичних курсах. Для реалізації цього завдання будуть залучені фахівці-практики зі сфер економіки та соціальних сфер.

У рамках запланованих літніх шкіл та конференцій для вчителів будуть напрацьовуватись та впроваджуватись механізми, що сприятимуть застосуванню завдань, які спонукають підлітків працювати з різноманітними проблемами, що пов’язані зі змістом інших предметних галузей, а також із реальними життєвими контекстами.

Планується включити до програм підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів курси, спрямовані на опанування вчителями нових методик розвитку математичної грамотності підлітків, та розробити спеціальну систему методичної підтримки з використанням потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій - електронний кабінет вчителя, у рамках якого, на безоплатній основі, українським педагогам буде надаватись доступ до останніх освітніх методик та практик.

Досліджуючи питання якості викладання предметів, 80 % опитаних учнів повідомили, що найчастіше заняття із цих предметів у них чітко структуровані, учителі послідовно керують процесом і мають чіткі плани щодо організації роботи в класі. Разом із тим підлітки, які навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах у великих містах, зазначили, що їхні педагоги менш схильні до жорсткої регламентації роботи під час проведення занять. Прикметно, що саме в підлітків, які навчаються в таких закладах освіти, результати вищі, ніж у їхніх однолітків. У силу цього потрібно більш детально дослідити методи й методики викладання, які застосовують педагоги в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, й оцінити можливості використання цього досвіду у звичайних закладах здобуття середньої освіти.

Однією з ініціатив Президента є також розробка електронних навчальних ресурсів, спрямованих на розвиток математичної компетентності учнів, застосування математичних інструментів для розв’язання ігрових та стратегічних задач різного рівня складності. З цією задачею має впоратись вітчизняна IT-сфера, адже з розповсюдженням інтернету у найвіддаленіші та важкодоступні куточки нашої країни електронні навчальні ресурси, підручники-музеї та лабораторії стають оптимальним інструментом для розв'язання проблеми доступу учнів до освітніх ресурсів, зокрема в сільській місцевості.

Планується розширити використання цифрових технологій під час занять, зокрема з метою формування в учнів стійких навичок пошуку, відбору потрібної інформації, критичного її аналізу й оцінювання на достовірність тощо. Активно йде робота над цифровими ресурсами природничо-наукового спрямування, зокрема віртуальними лабораторіями.

Також йде завершальна стадія робіт над створенням музею науки в Києві, де центральне місце буде відведене експозиції математики. Україна, як і більшість розвинених країн світу, прагне до впровадження новітніх методів музейної педагогіки. Традиційні музеї з їх закритими експозиціями вже не задовольняють вимоги сучасного відвідувача, особливо молоді. Музей стане сучасним центром науки – освітнім простором, де в інтерактивній та доступній формі демонструватимуться наукові здобутки людства, їх принципи та взаємодія.

Таким чином, важливою стратегічною метою для України є забезпечити скорочення розриву в показниках успішності різних груп здобувачів освіти. При цьому першочерговим завданням можна вважати підвищення рівня сформованості предметної грамотності учнів із низьким рівнем соціально-економічного статусу. Це дасть можливість як наблизитися до мети освіти – забезпечення справедливих і рівних можливостей для всіх підлітків, так і загалом підвищити їхню успішність на національному рівні.

Освіта.ua
10.02.2020

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!