А. Недоля: система выдает новые звания, а не знания

Автор: Анатолий Недоля, доцент, Запорожский национальный университет.

Науково-освітня система продукує нові звання, а не знання

Якщо порівняти аналітичні дані Центру досліджень соціальних комунікацій щодо розподілу вчених за галузями наук, орієнтуючись на Google scholar та Scopus, можна помітити суттєву різницю в показниках: основна кількість вчених за першим орієнтиром припадає на суспільні та гуманітарні науки, а за другим – на природничі.

Здавалося б, показники повинні якщо не співпадати, то хоча б якимось чином корелювати між собою. Але така суттєва відмінність має пояснення – Google scholar, при всій повазі, враховує також нерецензовані публікації та є за своєю природою більше пошуковим ресурсом, ніж науковометричним.

На відміну від нього, Scopus, незважаючи на всі нарікання, більше відповідає характеристиці науковометричного ресурсу, який враховує видання з імпакт-фактором.

Ця «легкота» попадання в перший з них обумовлює його популярність не тільки серед науковців, але й «псевдонауковців» та «імітаторів» науки. Тому й викликає таку жваву дискусію тема про можливе закриття великої кількісті фахових видань, які не можуть піднятися до рівня категорії А або Б, незважаючи на дворічний термін, наданий для цього.

Де ж тепер публікувати свої фоліанти і як тепер отримати омріяні ступені та звання? Вихід лише один – за встановленими в цивілізованому науковому просторі правилами.

Тепер залишається ще навести лад зі спеціалізованими радами, які продовжують продукувати іноді нікому не потрібних «спеціалістів», які не створюють нові знання, а лише переймаються досягнення омріяних ступенів та, згодом, вчених звань.

Потрібно зупинити цю фабрику марнославства і нарешті згадати, що наукові установи, якими є не тільки інститути, але й заклади вищої освіти, мають на меті здобувати нові ЗНАННЯ, а не нові ЗВАННЯ та ступені.

Як тільки ми це зрозуміємо і почнемо працювати в цьому напрямку, одразу ж якість освіти та престиж університетів почне зростати. Наукові ж досягнення оцінить міжнародна наукова спільнота. А поки «маємо те, що маємо».