В. Громовой: туалет «по-европейски» и реформа

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

Ви ще не бачили туалет-музей, який я виявив в одному з райцентрів на Кіровоградщині. Цитую сам себе.

Після того, як там провів свій майстер-клас із сучасних педагогічних технологій, запитав: а де можна справити природні потреби? Директорка школи подивилась на мене пильним оком і відповіла запитанням на запитанням: Вікторе Володимировичу, ви ж не перевіряючий, ви ж свій? Кажу: свій! -То он там, за школою в «нужнику». - А якщо б був перевіряючим? -Ходімо покажу!

На другому поверсі показує модерновий туалет з іспанськими кахлями, польською сантехнікою, турецьким милом, німецькими сушильниками для рук... На всю цю красу витратили з бюджету за тодішнім курсом більше 20 тис. дол... І все було б чудово, якби не одне «але». Води немає!

У цьому селищі з водою біда... Централізоване водопостачання, як Ріо для Остапа Бендера, є «голубою» мрією. Тому до приходу перевіряльників прибиральниця тьотя Дуся з відра наливає воду в бачок унітазу, і вони мають можливість його змити, мабуть, ще в якийсь бачок зверху теж наливають з відра воду, щоб вони могли помити руки... Увесь інший час туалет не діє.

За рік з Кіровограда приїздили поважні «гості» лише раз, тож можна підрахувати «вартість» їх комфортного ходіння в цей туалет і відповідно «окупність» таких вкладень в освіту. З огляду на те, що туалет «по-європейськи» кілька років був основним маркером реформи освіти, головним завданням чиновників було прозвітувати про кількість облаштованих туалетів і «освоїти» виділені на ці потреби чималі кошти.

Те, що у багатьох випадках, це були недіючі моделі, нікого не хвилювало.

Оригинал