А. Недоля: почему некоторые ученые не проходят конкурс?

Автор: Анатолий Недоля, доцент, Запорожский национальный университет.

Згідно зі статтею 24 Конституції України «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом».

Рівні перед законом означає і те, що закони України повинні створювати рівні правила і умови для працівників. Але в закладах вищої освіти існує категорія науково-педагогічних працівників, які є більш рівними, ніж інші.

Згідно з ст. 55 п.11 Закону України про вищу освіту «Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти». Але ця норма закону не розповсюджується на інших науково-педагогічних працівників (крім керівника ЗВО, ст. 15 та керівника факультету ст. 43), перелік яких визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».

Хто ж ці недоторкані науково-педагогічні працівники? Це зазвичай проректори (заступники директора), начальники різних структурних підрозділів, які викладають або на умовах погодинної оплати, або як внутрішні сумісники. Такі нерівне відношення до закону створює таку собі внутрішню номенклатуру, на роботу якої важко впливати, бо важелів впливу просто не існує або вони є лише у керівника ЗВО.

Про яку ефективність управління ЗВО при таких умовах можна говорити? Адже не секрет, що ректор чи директор ЗВО самостійно не в змозі керувати університетом, і йому потрібні менеджери (проректори). Але менеджери, підбір яких здійснюється за непрозорою процедурою на підставі власних переконань керівника ЗВО, теж можуть не мати достатньої кваліфікації для керування. Щодо сумісників, вони також можуть втратити кваліфікацію на основному місці роботи, бо повний робочий день виконують обов’язки, не пов’язані із науково-педагогічною роботою.

Саме для цього існує процедура конкурсу, щоб обрати найкращих, яка надає рівні умови для всіх і виключає поділ науково-педагогічних працівників на номенклатуру та всіх інших. Хочу нагадати, що всі науково-педагогічні працівники користуються однаковими пільгами, наприклад, надбавками, доплатами за звання та ступінь тощо.

Так чому існує така несправедливість, і чи буде з цим щось робити міністерство та ЗВО?