В. Громовой: о недовольных образованием

Идея оставить все, как есть, но немного улучшить и «неуклонно развивать и укреплять», не сработает

В. Громовой: о недовольных образованием

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

У нас є «критична маса» людей, які страшенно незадоволені теперішньою ситуацією в освіті. Це означає, що накопичилась величезна потреба в змінах. Тож, ідея залишити все як є, але трохи поліпшити та, як говорили в Радянському Союзі, «неухильно розвивати та зміцнювати», не спрацює.

А якщо так, то де ж свіжі проривні ідеї?

Де палкі загальнонаціональні дискусії про майбутнє школи?

Де захопливі зіткнення ідей, які народять лідерів освіти ХХІ століття?!

Чому величезна протестна енергія вчительства досі не народила лідерів, спроможних її дбайливо зібрати, сконцентрувати та каналізувати у потрібному напрямку, запропонувавши такі напрямки розвитку освіти, на які не шкода було б цю енергію витратити?

Чому досі багато людей так і не зробили дивовижне відкриття про те, що за висловлені ідеї на рівні навчального закладу, у якому вони працюють, «їм нічого не буде»?!

Звісно, у нас завжди «ініціатива карається виконанням», але має ж нарешті прийти розуміння простої істини: бурхлива діяльність зі створення фіктивно-демонстраційного продукту та імітування змін втомлює більше. Від абсурдної й нікому не потрібної праці Сізіфа ще ніхто не зміг отримати задоволення.

Ой, гиля, гиля, сірі гуси,
Ой, гиля, гиля до води!

Невже це про нас співається?

Невже наша навчена безпорадність та звичка до стадної поведінки й надалі буде страшним гальмом для реальних змін?

P.S. На жаль, скоріш за все відповідь на ці питання дав Абрахам Маслоу. Ми застрягли на нижніх щаблях його піраміди потреб і ніяк не можемо піднятись на вершину.

Оригинал

Освіта.ua
06.08.2018

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев