В. Громовой: будет ли в нашем образовании революция?

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

#Дурнізапитання Чи буде революція в українській освіті?

Варіант 1. Там, на верху зрозуміють, що головний ресурс розвитку освіти – це свобода педагогічної думки та дії. Зрозуміють і припинять розглядати вчителів як універсальних солдатів чи кріпосних Системи. А значить припинять бемхати їх усілякими концепціями, заходами, конкурсами, ювілеями, «моніторингами» та іншою дурнею стилі «Стій там-йди сюди!» та «Стояти-бігти-боятись».

А директори шкіл зрозуміють, що їх завданням є вивільнення творчого потенціалу вчительства та створення мотивуючого середовища у школі, а не виконання «вказівок» зверху та утримання педагогів у покорі конспектом, планом, звітом…

А внизу нарешті зрозуміють, що «Свобода — це не те, що вам дали. Це те, що у вас не можна забрати»(Вольтер). Зрозуміють і вийдуть зі сторічного рабського сну.

Варіант 2. Пам'ятаєте ленінське вчення про революційну ситуацію? Як вчив вождь світового пролетаріату, вона трапляється у ситуації, коли «верхи не можуть» управляти по-старому, а «низи не хочуть» жити по-старому.

Ми ж зараз бачимо, що верхи не вміють управляти по-новому. Верхи може, й хочуть по-новому, але виходить по-старому, і наша вкрай пасивна освітянська громада дозволяє їм це робити. Тобто верхи, дякуючи нам, все ще можуть управляти по-старому.

Низи, принаймні основна маса закріпаченого вчительства, взяли на озброєння гасло «а нам все равно», яке, по суті, означає бажання жити по-старому. Так, ніхто не проти, щоб платили по-новому, але розучуватись працювати по-старому ой як не хочеться.

Тож неважко спрогнозувати, що революції в українській освіті точно не буде, а її розвиток (чи стагнація?) буде йти за інерційним сценарієм. До яких наслідків це призведе(чи вже привело) побачимо і вже бачимо…

Тож доводиться констатувати, що є лише два варіанти проведення радикальних змін в українській освіті – фантастичний і реалістичний. Перший варіант - це якщо ми всі кожен на своєму рівні прагнутимемо не перекладати відповідальність один на одного, а почнемо діяти за принципом, сформульованим ще Теодором Рузвельтом: «Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є». Це, звісно, фантастичний варіант. Реалістичним варіант буде у випадку, якщо до нас прилетять, дякуючи Ілону Маску, марсіани й зроблять усе за нас.

А до якої версії розвитку подій схиляєтесь ви?

Оригинал