Виктор Громовой: давайте реформировать школу снизу

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

Не може бути ніяких реальних реформ, якщо «буря у склянці води» вирує лише на верху, а решта педагогів тільки більш-менш професійно імітують свою зацікавленість та готовність до інновацій та малозрозумілих змін.

Vladimir Bakhrushin пише щодо змін на рівні ВНЗ: закон дає їм можливість змінюватися, але більшість не може.

Тож, реформуймо школу знизу, бо зверху можна лише зняти певні бар'єри чи відкрити вікно можливостей.

Утім, як показують «практики, які працюють», справжні лідери освіти навчилися йти поверх бар’єрів.

Є і у нас «промінчики» світла в темному царстві пострадянської освіти, які треба помітити. Тож, вивчаймо, дослухаймось і приймаймо виважені рішення щодо імплементації тієї чи іншої практики, яка працює на місцях.

Що може бути на заваді такому трансферту ідей по горизонталі?

На жаль, у нас є величезний дефіцит навичок спілкування на рівних. Наше суспільство багато років було ієрархічним. Як наслідок, маємо чудово розвинені, та ще й «генетично» закріплені навички спілкування в вертикальній структурі, і практично відсутній досвід взаємодії по горизонталі.

Тому і будь-яке рівноправне партнерство нам складно дається. Бере гору патологічне бажання один одного "поставити на місце", підколоти, принизити, навісити ярлик, затаврувати…

Маємо тотальне ігнорування думки іншого та відсутність культури сумніву. Спостерігаємо лише безперервну боротьбу за більш високе місце в ієрархії(місце на сідалі).

У чому сила людей, які знаходяться на верхніх щаблях вертикалі управління освітою?

У їх потенційній (не)здатності вирішувати або, що значно частіше, створювати проблеми: комусь (не)вирішити питання з дитсадком, когось (не)працевлаштувати, для якоїсь школи (не)виділити кошти на ремонт, комусь (не)дати заробити на вічних ремонтах будівель навчальних закладів чи (не)постачанні товарів і послуг…

Відповідь на запитання «Як здолати всевладдя вертикалі?» напрошується сама собою: треба забрати у них ці узурповані повноваження.

Якщо ж у них відібрати ці можливості, вони нікому не будуть потрібні. Але треба визначитись, хто і як буде замість них вирішувати, пов'язані з освітою, проблеми?

Звісно, з позбавленням чиновництва права вирішувати (створювати) проблеми, відразу ж зміняться правила гри на освітньому полі.

Це означає, що поступово почнуть змінюватись і цінності всередині соціальної системи. А це і є початком зародження іншого не-начальникоцентрованого суспільства.

Яким буде це суспільство і якою буде освіта в цьому суспільстві?

Які нові цінності будуть в ньому утверджуватись?

Запитань багато і відповіді на них будуть непростими, але залишати все «як є» точно не можна.

Яким є «життя по вертикалі» ми добре знаємо.

Яким буде «життя по горизонталі» ще треба вирішити…

Для цього потрібні горизонтальномислячі люди, які вміють мислити категоріями нових можливостей.

Реальні можливості для таких змін зараз з'являються у зв'язку із децентралізацією, адже саме завдяки децентралізації зросли місцеві бюджети, радикально змінилась роль ОТГ тощо.

Оригинал