В. Громовой: о другой образовательной реальности

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

Коли по дорозі до Києва змушений долати смугу жахливого смороду Косарського спиртзаводу «Холодний Яр» на Черкащині, вимушено затуляю носа.

Але бачу як там вулицею, не зважаючи на сморід, спокійнісінько йдуть з чіпсами та пивасиком дорослі, пораються на городі бабусі, бігають з м'ячем дітлахи…

Запитую: як ви можете тут жити в таких умовах, чому не вимагаєте будівництва очисних споруд?

Відповідають: а ми вже внюхались і нічого не відчуваємо.

Тобто там відбувається колективна втрата здатності сприйняття запахів – аносмія.

Внюхались і не відчувають оце жахливе «амбре» і наші колеги всередині освітньої системи й окремого «гнилого» навчального закладу.

Як повернути нюх людям, принаймні тим, у яких ще не остаточно і безповоротно нюхало не зіпсувалось?

Перш за все, для того, щоб вони зрозуміли що насправді навколо них страшенно смердить, треба дати їм можливість хоч на якийсь час вийти на свіже повітря, «внюхатись» в іншу освітню реальність.

Тоді хоча б у частини «провітрених» з'явиться внутрішнє переконання: не можна жити в цьому смороді! А деякі з них, здолавши страх і звичку нюхати лайно, таки почнуть боротися з освітянськими скунсами.

Як пише Svitlana Vovk, скунсів - геть!

Оригинал