Игорь Ликарчук: отсутствие индикаторов продуцирует произвол

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководительУкраинского центра оценивания качества образования.

Менше тижня функціонує група «ДУП: школа», але, читаючи пости й коментарі її учасників, мимоволі приходиш до дуже прикрого висновку: система загальної середньої освіти в Україні функціонує без належного нормативно-правового забезпечення.

Лише кілька прикладів. Так, на сьогодні відсутній будь-який нормативно-правовий акт, яким затверджені кваліфікаційні характеристики (посади) педагогічних працівників.

Відсутність таких характеристик зумовлює жахливе свавілля на місцях, коли від вчителів вимагають виконання обов’язків, що не властиві педагогічній діяльності, а керівники закладів освіти продовжують керувати педколективами на засадах авторитаризму та волюнтаризму.

Загальноосвітні школи працюють на основі Державних санітарних норм і правил, що затверджені Постановою Державного санітарного лікаря України іще у 2001 році й включають цілий ряд положень, котрі насправді суперечать чинному законодавству.

Зокрема, йдеться про дозвіл на експлуатацію дитячої праці в школах (!). Цікаво, що цю постанову не можна знайти в базі чинних нормативно-правових актів. Це ставить під сумнів її легітимність взагалі. Але вона є в електронній базі МОН та на сайтах закладів освіти. Очевидно, щоб виправдати примусову дитячу працю в деяких із них.

Немає в системі загальної середньої освіти затвердженої в установленому порядку, сучасної Інструкції з діловодства у школах. Люди заплуталися в наказах МОН, якими відмінялася чи відновлювалася дія таких інструкцій з діловодства, котрі видавалися в попередні роки.

У результаті в більшості закладів використовують Інструкцію 2000 (!) року видання, котра містить силу-силенну вимог радянсько-совкового періоду функціонування закладів освіти. Дія цієї інструкції останній раз була відновлена у 2013 р. наказом тодішнього міністра освіти і науки Д. Табачника.

Через відсутність усталених вимог та здорового глузду керівники закладів та установ освіти вимагають від вчителів творення та заповнення сили-силенної різноманітних документів, які заважають педагогам нормально працювати, породжують надмірну заорганізованість та бюрократію, зумовлюють додаткові фінансові витрати.

А подивіться на чинні «Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України», затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України № 455 від 20. 12. 1993 р. (з наступними змінами, внесеними Наказом Міністерства освіти і науки України № 73 від 10. 04. 2000 р).

Сказати, що в цьому документі є анахронізми сталінсько-брєжнівського періоду шкільного життя - це не сказати нічого. Але на його основі в школах розроблені Правила внутрішнього розпорядку, що нагадують швидше акти про закріпачення вчителів та учнів, аніж документи, котрі регламентують діяльність сучасного закладу освіти.

В Україні до сьогодні не розроблена система освітніх індикаторів, на основі якої можна було б робити оцінку якості освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти. Відсутність такої системи породжує процентоманію і рейтингоманію, що не лише значно бюрократизує функціонування закладів освіти, але й дезінформує суспільство та педагогічну громадськість, експертне середовище в оцінці стану функціонування освітньої системи, створює серйозне підгрунття для корупційних проявів безпосередньо в закладах освіти.

Це, на жаль, лише короткий перелік проблем, що зумовлюються відсутністю сучасної нормативно-правової бази для функціонування закладів загальної середньої освіти. Насправді він є набагато ширшим.

Прикро, що його не бачать чи не хочуть бачити в МОН, яке кинуло всі зусилля на реформування змісту освіти, не бажаючи займатися більш приземленими, не дуже помпезними для піару, складними для розуму проблемами щоденного функціонування закладів освіти у контексті реформування системи управління ними. Забуваючи при цьому елементарне життєве правило: якщо у проржавілу та розтрощену машину залити найсучасніше пальне, вона від того краще їхати не буде...

І як тут не згадати нову хрестоматію із сучасної літератури для початкової школи, в якій є скоромовка про пацюків, котрі пацюкуються... Отак і в МОН: чиновники роками чиновникуються, а толку з того чиновникування ніякого... А зараз, кажуть, їм іще й зарплату підвищили...

Оригинал