Игорь Ликарчук: директора нужно не выбирать, а нанимать

Директоров учебных заведений нужно нанимать на работу как менеджеров на конкретный срок

Игорь Ликарчук: директора нужно не выбирать, а нанимать

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования.

Уже кілька днів спостерігаю за тим, як у соцмережах розливається море сліз розчулення від того, що Департамент освіти м. Києва оголосив новий конкурс на зайняття посад директорів шкіл і завідуючих дитячими садочками.

Так і хочеться сказати: "Шукали, шукали ... і знайшли сокирку під лавкою". Бо, начебто, конкурс гарантує, що до закладів освіти прийдуть нові люди, добрі менеджери, не хапуги, не учителе- і дитино-ненависники...

Тобто, якісь конкурсні комісії оберуть ангелів, щоб ті натягли на себе директорські мундири. Авжеж. Дочекаєтеся. Як не можна зрозуміти просту істину: директора будь-якого освітнього закладу потрібно НЕ ОБИРАТИ, А НАЙМАТИ НА РОБОТУ.

І рішення приймати не результатом, як він, образно кажучи, "співав і танцював" під час конкурсу, а за його суто професійними навичками, готовністю до виконання функцій менеджера, професійними знаннями, рекомендаціями з попереднього місця роботи.

Бо комісія, яка його обрала ніколи і ні перед ким не буде відповідати за своє рішення. Бо обраний відразу набирає імунітет для звільнення. Бо обраний може послати будь-якого керівника дуже далеко. І таких "бо" можу назвати іще кілька.

Звичайно, вся процедура дуже красива: оголошення конкурсу, прес-конференції, програми, розчулені освітньо-навчальницькі дами в жюрі, задоволені представники громадськості, котрі відпрацювали свої гранти, телекамери... А потім наступлять сірі будні. Без будь-якої відповідальності.

Чи не найкраще підтвердження моїх слів - існуюча багато років в Україні практика обрання ректорів ВНЗ. Коли ними стають або ті дідусі й бабусі, які ніяк не можуть відірватися від ректорського крісла десятки років, або ж очевидні бездари. І ніхто нічого не скаже: бо вибори. Зате українська вища освіта як пасла задніх з виборними ректорами, так і буде з ними їх пасти й надалі.

Тепер до цього долучиться й корпус керівників загальноосвітніх шкіл і дитсадків. Іще одне. У київських школах бажаючих взяти участь в конкурсі найдеться чимало. Бо є велика зацікавленість. І не лише ідеологічно-освітня. А хто братиме участь в конкурсах у селі? Куми, свати, племінники та інші офіційні й не офіційні родичі?

Короткий висновок: досить нам уже ігрищ у, начебто, демократію. Директорів закладів освіти потрібно наймати на роботу як менеджерів з конкретно визначеними завданнями та функціями на конкретний термін. Найм мають робити піклувальні ради. Звичайно, не ті оперетково-ручні утворення, які є сьогодні в школах, а СПРАВЖНІ ПІКЛУВАЛЬНІ РАДИ. І реформу системи управління я розпочав би із створення таких.

Оригинал

Освіта.ua
13.06.2016

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!