Характеристики трудової працездатності. Реферат
Зміст та структура поняття "ставлення до праці". Соціальна сутність задоволеності праці
Ставлення до праці може бути позитивним, негативним, і байдужим. Суть відношення до праці є в реалізації того чи іншого трудового потенціалу працівника під впливом системних потреб і сформованої зацікавленості.
Ставлення до праці характеризує прагнення (чи відсутність його) людини максимально приводити свої фізичні та духовні сили, використовувати свої знання та досвід, здібності для досягнення певних кількісних і якісних результатів.
Воно проявляється у поведінці, мотивації та оцінці праці.
Ставлення до праці – складне соціальне явище, що являє собою єдність 3-х елементів:
Мотиви і орієнтації трудової поведінки – мотиваційний елемент, пов’язаний з трудовими мотивами. Вони являються збудниками трудової поведінки і в сукупності утворюють мотиваційне ядро.
Реальна чи фактична трудова поведінка – це трудова активність працівників, що проявляється в таких формах поведінки як:
- Ступінь виконання норм виробітку.
- Якість виконаної роботи.
- Дисциплінованість.
- Ініціативність і інше.
Оцінка працівниками трудової ситуації – це об’єктивне переживання працівників.
Воно пов’язане з їх внутрішнім станом. Трудова поведінка працівників характеризується його соціальною активністю.
Соціальна активність – це міра соціальної утворюючої діяльності працівників, що базується на внутрішній необхідності дій, цілі яких визначаються суспільними потребами.
Трудова активність – основний, визначений вид соціальної активності. Вона виражається у замучені працівника у системне виробництво і постійному рості продуктивності праці, ступені реалізації ним своїх фізичних і розумових можливостей при виконанні конкретного виду діяльності.
Трудова поведінка – результативний процес, виробнича мотивація.
Мотивація виражається у трудових мотивах, якими керується працівник у своїй трудовій поведінці. В процесі трудової поведінки працівник оцінює працю.
Оцінка праці – це внутрішній стан працівника, викликаний трудовою діяльністю, його задоволеність оточуючою ситуацією (умовами, оплатою, нормування праці…).
Ціль вивчення ставлення до праці – це виявлення механізму його формування і управління ним.
Задоволеність працею – це стан збалансованості вимог, що висуваються працівником до змісту, характеру і умов праці, і суб’єктивної оцінки можливостей реалізації цих запитів.
Існує цілий ряд достатньо-конкретних значень задоволеності праці. В результаті вивчення думки людей встановлено, що робота і кар’єра мають для них найбільше значення поруч з такими цінностями як здоров’я, особисте життя, повноцінне дозвілля.
Задоволення працею має формальну виробничу вагомість, вона впливає на кількісні і якісні результати роботи, точність виконання і так далі. Ставлення до праці може базуватись на самооцінці працівником своїх ділових якостей і показників. При цьому само задоволеність або не задоволеність в залежності від конкретного випадку можуть позитивно або негативно впливати на роботу.
Турбота роботодавця про задоволення людей їх працею визначає деякі суттєві типи управлінської поведінки, трудової, відносин взагалі.
Задовільні з точки зору працівника характеру і умов праці – це важливий фактор авторитету працівника.
Задовільність працею часто є індикатором плинності кадрів і необхідності відповідних дій з її попередженням.
В залежності від задоволення працею підвищуються або знижуються вимоги працівників в тому числі і стосовно винагороди за роботу.
Задоволення працею є універсальним критерієм пояснення різних вчинків окремих працівників і трудових груп. Вона визначає стиль і спосіб спілкування адміністрації з працівниками.
В рамках підприємства в цілях визначення задоволеності можна виділити показники:
Задоволений | Незадоволений |
1) Хороші відносини з колегами по роботі | 1) Поганими санітарно-гігієнічними умовами |
2) Зручна замінність, ненормативний робочий день | 2) Нерівномірне забезпечення роботою |
3) Різноманітна робота | 3) Фізично тяжка робота |
4) Робота вимагає знань | 4) Низькій заробіток |
5) Хороша техніка безпеки | 5) Погане обладнання |
6) Високий заробіток | 6) Робота не дає можливість підвищувати кваліфікацію. |
7) Робота не вимагає фізичної перевтоми | 7) Неуважне ставлення адміністрації |
8) Робота дає можливість підвищувати кваліфікацію | 8) Одноманітна робота |
9) Рівномірне забезпечення роботою | 9) Незручна змінність |
10) Уважне ставлення адміністрації | 10) Погана організація праці |
11) Популярність і важливість продукції, яку випускає цех (підприємство) | 11) Погана техніка безпеки |
12) Сучасне обладнання | 12) Робота не заставляє думати |
13) Хороша організація праці | 13) Не викликає інтересу характер продукції, яку випускає завод |
14) Хороші санітарно-гігієнічні умови | 14) Погані відносини з колегами по роботі |
29.04.2012
