Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Пізнавальні психічні процеси в діяльності студентів. Реферат
Загрузка...

Пізнавальні психічні процеси в діяльності студентів. Реферат

Психічні пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, пам'ять, уява, мислення і мова) відіграють важливу роль в діяльності, навчанні і вихованні студентів

Засвоєння знань, вироблення переконань, практичні дії лягають в основу психічних процесів, особливо мислення. Ефективність діяльності спеціаліста визначається не тільки властивостями його особистості, але і рівнем функціонування психічних процесів. Тому формування особистості спеціаліста передбачає активізацію і удосконалення психічних пізнавальних процесів у відповідності з вимогами спеціальності і професійної діяльності в цілому.

Студентський вік - вік достатньо високого розвитку пізнавальних процесів. Навіть студенти першого курсу володіють, як правило, достатньо високою увагою, здібністю слухати і спостерігати предмети і явища, що демонструються, уміння слідкувати за логічно розвиваючою думкою лектора. Основи відтворюючої і творчої уяви закладаються ще в загальноосвітній школі. У молоді студентського віку гарно розвинена словесно-логічна пам'ять, на яку лектор часто орієнтується. Студент схильний до роздумів, розмірковувати, до пошуків вирішень наукових проблем як в процесі слухання лекцій, так і в процесі виконання самостійної роботи.

Дослідження проведені під керівництвом Б. Г. Ананьєва, показали, що лише у 14,2% людей у віці 18-35 років спостерігаються періоди застою в психологічному розвитку, причому діяльність їх не перевищує 2-3 років. Найпростішим пізнавальним психічним процесом є відчуття відображення окремих ознак і властивостей предметів, явищ, що безпосередньо впливають на органи чуття. Враховуючи пізнавальне значення відчуттів, корисно будувати навчальний процес так, щоб включати в діяльність студентів слухові, рухові, зорові, та інші відчуття. Це покращує запам'ятовування і засвоєння навчального матеріалу студентами.

Сприйняття на відміну з відчуттям більш складний психічний пізнавальний процес. Між ними є схожість: відчуття і сприйняття - це форми відображення предметів і явищ. Відрізняються вони тим, що в сприйнятті відображаються предмети в цілому, по всій сукупності їх властивостей і ознак, а відчуттях - окремі ознаки і властивості об'єктів. Таким чином, сприйняття - це відображення предметів, що діють на органи чуття, явищ у всій сукупності їх властивостей і ознак.

Властивості сприйняття:

  • цілісність (об'єкт відображається як єдине ціле),
  • осмисленість (внесення в сприйняття знань і досвіду),
  • вибірковість (виділення об'єкту із ряду інших),
  • апперцепція (залежність сприйняття від психічного стану, досвіду і якостей людини).

Деякі із цих властивостей, наприклад осмисленість, яскраво проявляється в процесі навчання. Так, повніше і точніше сприймається навчальний матеріал, при засвоєнні якого студенти використовують набуті знання і практичний досвід.

Сприйняття навчального матеріалу полегшується, якщо об'єкт, який вивчається різко виділяється, підкреслюється викладачем. Для цього в усному викладі застосовується пауза, інтонація, за допомогою яких виділяється головне. При перевірці контрольних робіт помилки підкреслюються червоним чорнилом і т. д. Зміст і характер протікання сприйняття залежить від досвіду студентів, загальної направленості їх особистості, психічних станів. Бувають випадки, коли людина сприймає не те, що є, а те, що їй хочеться.

Налагодження успішної взаємодії спеціалістів передбачає правильне сприйняття ними якостей і дій один в одного. Таке сприйняття формується в процесі колективної діяльності. Також в діяльності студента велику роль грають уявлення. Воно виникають на основі конкретних образів предмета або явища, які раніше діяли на органи чуттів, але в даний момент безпосередньо не сприймаються. Уявлення розрізняють по ведучому аналізатору (зорові, рухові і т. д.), по змісту (технічні, географічні, педагогічні т. д.). Уявлення впливають на такі психічні процеси, як пам'ять, мислення, уяву, почуття і волю. Вони слугують опорою для пізнавання та порівняння об'єктів, наочним матеріалом для уяви та планування поведінки і діяльності.

     

Результати навчальної діяльності студентів залежать від пам'яті, таких її процесів, як запам'ятовування, збереження і відтворення. В залежності від того, що запам'ятовується і відтворюється, розрізняють чотири види пам'яті: образну, словесну-логічну, рухову, емоційну. Вивчення пам'яті у 18-21-літніх показала, що пам'ять і її види в цьому віці розвиваються різносторонньо. Запам'ятовування навчального матеріалу залежить від установок і прийомів діяльності студентів.

В Тартуському університеті методом анкетування було вияснено, якими прийомами і установками користуються студенти у вдосконаленні своєї пам'яті. Вияснилось, що 56% із них користуються примітивними методами у запам'ятовуванні, тобто повторюють безперервно одне і теж, слабо користуються логічною системою запам'ятовування, і вияснилось по даним експерименту, що студенти не хочуть змінювати прийоми запам'ятовування. Це означає, що більшість студентів не знайомі з більш раціональними прийомами і методами мнемічної діяльності.

Важливе місце в діяльності студентів належить уяві, мисленню і мові. Уява - це діяльність свідомості, в процесі якої створюються нові образи, ідеї на основі уявлень, які у нас є, знань. Збудниками уяви є задачі, що стоять перед людиною, його потреби, бажання, почуття, настрій, світогляд. Сила і яскравість уяви у різних студентів розвинуті неоднаково, вони відрізняються один від одного по змісту і направленості уяви. Реальна і точна уява сприяють кращому розумінню навчального матеріалу, охороняє від неправильних дій, допомагає знаходити найбільш доцільні шляхи розв'язання задач.

Роль уяви підвищується при вивченні складної техніки: бо її не завжди можна наочно бачити в дійсності, або принцип її роботи, електронні або інші процеси сховані від безпосереднього сприйняття. Мислення - складний психічний процес, що дозволяє пізнавати як наочні зв'язки, відношення об'єктів, явищ, так і їх сутність. Воно може бути наочним, оперативним і т. д. Всі види мислення виступають в об'єднанні, переваження того чи іншого із них в діяльності залежить від задачі, досвіду, знань, індивідуальних особливостей, інтересів і віку людини.

Мислення починається з постановки задачі, питання. Потім іде пошук, побудова попередньої відповіді (гіпотези), розумова або практична перевірка прийнятого рішення. Рівень мислення студента характеризується не механічним, пасивним застосуванням знань, а їх активним використанням, різносторонністю підходу до проблем своєї діяльності, послідовністю, чіткістю, самостійністю і точністю їх вирішення. Саме загальне, що характеризує розвиток мислення з віком, - це підвищення можливостей оперувати відволікаючими поняттями.

Мислення людини функціонує і проявляється в єдності з його мовою. В будь-якому виді мислення спостерігається роль мови, яка "є безпосередня дійсність думки".

Слова є засобом освіти і вираження понять, суджень, відображення предметів, явищ в свідомості. Зміст і форма мови людини залежать від його професії, ситуації, досвіду, темпераменту, характеру, здібностей, інтересів, станів. За допомогою мови студенти вивчають навчальний матеріал, спілкуються, впливають один на одного і діють на себе. Чим активніше студенти здійснюють усну, письмову, монологічну та інші види мови, свій професійний словник, тим вище рівень їх пізнавальних можливостей і культури.

Увага підвищує ефективність всієї діяльності студентів по виконанню задач навчання, суспільної роботи. Все те, що є предметом уваги, краще сприймається і усвідомлюється, краще запам'ятовується. Вона може бути направлена як на зовнішні явища, так і на зовнішнє життя людини. Увага - це направленість і зосередженість свідомості на тих чи інших предметах або явищах.

Відомий російський педагог К. Д. Ушинський називав увагу дверима, через які входять всі наші знання. Увага обумовлена єдністю суб'єктивних і об'єктивних причин. Студент на початку заняття може заставити себе слухати викладача, не відволікаючись на різні перешкоди. Коли ж заняття його задовольняють йому не потрібні вольові зусилля. Можливості уваги можна охарактеризувати кількісно: людина здібна одночасно сприймати 4-6 різних об'єкта; повна стійкість зберігається 15-20 хвилин, на протязі 1 секунди можна 3-4 рази переключати увагу і т. д.

В діяльності студентів проявляються різні властивості уваги:

  • стійкість,
  • концентрація,
  • об'єм,
  • розподіл,
  • переключення,
  • коливання.

Наприклад, стійкість і концентрація дозволяють студенту довгий час сконцентрувати увагу на своїй роботі навіть в умовах зовнішніх перешкод. А ось коливання і відволікання уваги погіршують чіткість сприйняття, точність запам'ятовування, швидкість реакції.

Будь-яке засвоєння знань, як підкреслює проф. Н. Ф. Добринін, виявляється тільки при досить стійкій і зосередженій увазі. Увага ж утримується і зосереджується тільки на тому, що свідомо або підсвідоме є значною для тих, які навчаються, а значне залежить від потреб, інтересу, переконувань людини. Загальна пізнавальна потреба пов'язана з отриманням не дуже складного і не дуже легкого матеріалу. Оптимальний об'єм, новизна і оптимальна складність - це найкращі способи засвоєння знань і захоплення ними.

Вивчення адаптації уваги до процесу навчання показало, що найбільш швидке пристосування уваги студентів виникає в першому навчальному семестрі. Існує перехідний період (вересень), на протязі якого спостерігаються якісні зміни у увазі, що приводять до кількісних змін деяких її властивостей. Рівень основних властивостей уваги, що забезпечує здачу екзаменаційної сесії першокурсниками, досягається в кінці листопада - на початку грудня. В перехідний період (вересень), період більш інтенсивного пристосування уваги (жовтень, листопад) і передосінній період (грудень) у зв'язку з тим, що увага має суттєві якісну і кількісну різницю, необхідно використовувати відповідні цим періодам форми і методи навчання студентів.

Розглянуті пізнавальні процеси взаємопов'язані і розвиваються в залежності від віку і року навчання у вузі. Є зв'язки між об'ємом пам'яті, об'ємом уваги і показниками мислення. Мислення і мова впливають на протікання відчуттів, сприйняття, пам'яті і інших процесів: сприйняття стає обдуманим і контролюючим, пам'ять - логічною і управляючою, уява - більш глибокою. Застосування топологічного аналізу до даних комплексного дослідження студентів дає наступні результати.

Студенти, що мають більш високий показник загального інтелекту, значно вище і по вербальному і по невербальному інтелекту. Успішність у них набагато краща - як на першому курсі, так і на всіх наступних. У більш інтелектуальних вищі показники перцептивної уваги. Соціометричний статус у них значно вищий, емоційна експансивність менша, обидва показники взаємності виборів однакові, рівень притягання вищий і адекватніший.

Взаємозв'язок пізнавальних процесів яскраво проявляється в спостереженні студентів. Спостережливість - це спосіб організації і виявлення пізнавальних процесів, що закріпився в діяльності. Вона розвивається у студентів за допомогою пристосуванню і удосконаленню їх сприйняття, увазі, уяві, мисленню і мові у відповідності з вимогами професійної діяльності. Таким чином, психічні пізнавальні процеси відіграють важливу роль в діяльності студентів. Вони протікають у зв'язку з особливостями їх особистості, поглядами, твердженнями, мотивами і цілями.

Література

  1. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психология высшей школы: особености деятельности студентов и преподавателей. - Минск: Изд-во БГУД978.
  2. Основы педагогики и психологии высшей школы /Под ред. Академика ВПН СССР А.. В. Петровского. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1986. -303с.
  3. Педагогика и психология высшей школы: Учебное Пособие. - Ростов н / Д: Феникс, 2002.


07.04.2012

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!