• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Професійна адаптація фахівця - психолога пов'язана з розвитком особистісної самореалізації, залежить від розвитку особистісних якостей, таких, як рівень самооцінки, тривожності, рівня домагань, ціннісних орієнтацій тощо, які впливають на вміння адаптуватись в тому соціумі, середовищі, колективі де буде працювати психолог.

Проблема адаптації різнопланова і багатогранна; так виділяють соціальну, особистісну професійну адаптацію, психофізіологічну. Над проблемою адаптації працювали Г. О. Бал, М. І. Боришевський, В. Панок та інші. Успішність адаптації в соціумі, колективі визначається рівнями розвитку певних психічних якостей, які допомагають фахівцю адаптуватися, почувати себе комфортно і невимушено.

Психічні якості - це певний набір властивостей, які сприяють входженню індивіда в соціум, професійний простір. На нашу думку - це перш за все рівень самооцінки, тривожності, рівень домагань, ціннісної орієнтації на які орієнтується фахівець, виконуючи професійні обов'язки.

В своєму дослідженні ми припустили, що якщо у фахівця-психолога адекватна критична самооцінка, середній рівень тривожності, адекватні домагання і реально осмислені ціннісні орієнтації, то процес професійної адаптації проходить більш спокійно і врівноважено, ніж тоді, коли в фахівця завищена чи занижена самооцінка, високий рівень тривожності, не адекватні домагання, сподівання, то процес професійної адаптації в соціумі, колективі може мати негативні наслідки., розчарування і надто тривалий термін часу.

Виходячи з цього припущення нами були розроблені завдання експериментального дослідження, які було проведено з студентами ІV і V курсів психологічного факультету Слов'янського державного педагогічного університету: визначався коефіцієнт самооцінки рівень їх особистісної тривожності, адаптації, а також були намічені засоби по підвищенню рівня професійної адаптації психологів під час їх психологічних практик.

До написання даної статті нас спонукав приклад з нашим психологом-фахівцем. Назвемо його Володимир М., який отримавши диплом психолога-спеціаліста і влаштувавшись на роботу в школу психологом просидів три місяці в учительській, так і не набравшись сміливості почати самостійно роботу психологом і згодом був вимушений піти із школи, так і не  виявивши своїх знань, вмінь фахівця - психолога. Влаштувався десь на роботі з комп'ютером.

Студенти навчаючись на факультеті і проходячи психологічну практику опікуються викладачами і тому самостійно почати свою професійну діяльність буває дуже непросто, бракує навичок спілкування з людьми.

Для вирішення поставлених завдань нами використовувались наступні методики: соціально-психологічної адаптованості, самооцінки, тривожності, ціннісні орієнтації, адекватність - Я образу тощо.

Аналіз результатів показав, що студенти ІV курсу, яким ще треба навчатись в ВНЗ один рік мають дещо нижчі рівні тривожності, ніж студенти V курсу низьку тривожність мали 40% студентів, високу тривожність серед студентів ІV курсу мали 10% респондентів, а серед V курсу - 15%.

За показниками переживання соціального стресу на ІV курсі мали високі рівні лише 12% студентів, в той час, як на V курсі вже 18% студентів. За показником страх самовираження на ІV курсі високі рівні виявили 15% студентів, то на V курсі такого рівня виявлено у 30% студентів.

А ось за показником страх ситуації перевірки знань вищі показники страху виявили 20% студентів ІV курсу і тільки 15% студентів V курсу, тобто студенти п'ятого курсу більш впевненіші за свої знання, а не за свої особистісні властивості.

Показник - страх невідповідності очікуванням оточуючих знову був більш виражений у студентів V курсу і становив 30%, в той час, як цей підвищений страх був притаманний лише 20% студентів ІV курсу.

Проаналізуємо результати, які були отримані за методикою соціально-психологічної адаптації. Так, загальний рівень адаптаційного процесу на ІV курсі становив: занижений рівень 10% студентів, середній рівень - 30%, високий рівень - 60% студентів; в той час, як на V курсі виявили занижений рівень 50% студентів, середній 30%, високий рівень - 20% студентів.

Дезаптаційні синдроми виявились більш характерними для студентів V курсу і становлять в завищеному рівні 60% студентів. За показником емоційний комфорт підвищений рівень на ІV курсі виявили 40% студентів, в той час як на V курсі цей рівень виявили лише 20% студентів і навпаки в них були вищі рівні емоційного дискомфорту - 56% студентів.

Розглянемо результати по методиці ціннісні орієнтації, так було виявлено, що термінальні цінності, які спрямовані на життєву перспективу людини майже однаково виявлені у студентів і на ІV курсі і на V курсі, а саме:

• орієнтація на цікаву роботу (8,3 і 7,8);
• кохання (6,3, і 8,7);
• матеріальне забезпечення життя (8,5 і 8,7); суспільне визнання (10,0 і 10,0);
• розвиток особистості (10,5 і 10,2);
• свободу (8,6 і 8,7);
• щасливе сімейне життя (6,8 і 6,7);
• впевненість у собі (8,3 і 7,8).

Інструментальні цінності, які визначають засоби для досягнення цілей життя, мети показали, що також мають майже однакове виявлення, як у студентів ІV курсу, так і V курсу, а саме: самоконтроль (8,8  і 8,9); сміливість у відстоюванні своєї позиції, погляду (11,7 і 11,8); чесність, широта поглядів (9,7 і 9,7).

Що стосується показника самооцінка, то виявлено, що у студентів ІV курсу вона дещо завищена, неадекватна, менш критична, тоді як у студентів V курсу виявлено 48% критичної самооцінки і тільки 18%заниженої самооцінки; лише 34% завищеної самооцінки, тоді коли на ІV курсі було виявлено 50% завищеної самооцінки, 30% критичної і 20% заниженої самооцінки.

З метою розвитку у студентів професійно-адаптаційних процесів була проведена психокорекційна робота, яка включила:

• тренінги по розвитку комунікативних вмінь,
• поліпшення психолого-емоційного стану психологічного клімату в студентських групах,
• заняття скутості, депресивних станів.

Використовувався аутотренінг, вправи по релаксації, артотерапії, аромотерапії. Всі ці заняття приводились в кабінеті психічного розвантаження.

Таким чином, система спеціальної роботи з студентами випускних курсів сприяє розвитку у них вмінь і навичок до особистісного професійного адаптування в соціумі, колективі.

Отримані результати показали наявність можливостей до формування необхідних навичок і розвитку особистісних якостей, що сприяють становленню цього процесу при професійному формуванню особистості студента - психолога.

Література

1. Бал. Г. О. Види наукової діяльності і предмет практичної психології // Практична психологія: теорія, методи, технологія // -  Київ, 1997р.
2. Боришевський М. Й. Психологія самосвідомості. Київ, 1985р.
3. Панок В., Уманець Л. Особистість практикуючого психолога. Основи практичної психології. Київ, 1999р.

21.01.2012