Відносини власності в Україні. Реферат
У рефераті розглянуто необхідність, мету та шляхи реформування відносин власності в Україні
Головний засіб за допомогою якого можна поступово повернутися до нормального життя, - це радикальні зміни відносин власності та формування в нашій економічній системі незалежної фігури приватного власника-людини, яка б працювала для забезпечення власних інтересів через задоволення потреб суспільства. Без врахування відносин власності не можна глибоко з'ясувати суть любого економічного явища.
Соціально-економічною основою функціонування економічної системи є відносини власності. Вони виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ. Власність не існує без виробництва, як і виробництво неможливе без власності і тут відбувається проникнення одного в інше.
Основними функціями відносин власності є визначення цільової спрямованості виробництва;характеру розподілу обміну і споживання його результатів і доходів;формування суспільної форми праці;реалізації і узгодження системи економічних інтересів різних господарських суб'єктів; визначення всього суспільного устрою виробництва соціальної ієрархії, становища людини в суспільстві, системи її соціальних і моральних цінностей.
Для того, щоб продовжити вивчення проблеми власності, треба, насамперед дати відповіді на питання про те, а чому саме власності приділяється така велика увага, чому вона вважається економічною основою процесів, що відбуваються в сфері матеріального життя суспільства. Кожна людина, кожний учасник виробництва керується в своїй діяльності власними уявленнями про те, що йому треба робити, своїми інтересами, потребами.
Останні являють собою основу рушійних сил матеріального виробництва. Саме завдяки цим силам економіка або розвивається, рухається в напрямку до більших обсягів виробництва, вищої якості, або перебуває в стані стагнації. І саме відносини власності врешті-решт визначають рівень зацікавленості суб'єктів економічного життя.
Не залишається непоміченою необхідність у реформуванні відносин власності на Україні в зв'язку з її переходом до ринкової економіки. Тобто виникла потреба докорінної зміни відносин власності. В одному ж і тому суспільстві існує багатоформенність власності;в кожній країні існує своя структура відносин власності і це цілком вірно.
В Україні потрібно було створити такі форми і структуру власності які б забезпечували ринкові умови господарювання на противагу, пануючій раніше в СРСР, адміністративно - командній структурі, що основувалася на суцільному одержавленні власності. За тих часів вважалося, що соціалістична власність виступає в двох основних формах-державній і колгоспно-кооперативній, де роль провідної форми надавалася державній, а друга мала "влитися"в першу.
Державна власність охоплює значну частину майна? держава виступає могутнім власником, що продовжує утримувати в своїх руках всі основні підойми економічного життя. Це безпосередньо означало, що реальним суб'єктом привласнення поступово ставала держава. Одержавлення ж процесів привласнення неминуче вело до одержавлення процесу управління: управляв той, хто мав у своєму розпорядженні ресурси.
Треба визнати, що власність, яку ми називали суспільною, ніколи такою не була. Формально вона, згідно з Конституцією, належала народові, а за характером розпорядження, використання була державно-партійною. Реальним же власником засобів виробництва виступає пануючий партійно-бюрократичний клас, що використовував її, перш за все, у власних інтересах. Так роками не розв'язувалися проблеми підвищення життєвого рівня людей, задоволення їх потреб, що проголошувалось як головна мета функціонування соціалістичної економіки.
Одержавлення власності, що здійснювалося в нашій країні, не мало наукового підґрунтя і суперечило потребам суспільного розвитку. Соціальні перетворення в Україні за часів СРСР ґрунтувалися на помилкових та догматичних уявленнях про суть суспільної власності. Як раз те, що ця власність має лише одну (державну) форму реалізації, суперечить загальним законам економічного розвитку. Об'єктивною необхідністю є існування різноманітних форм господарювання, а отже і форм привласнення. Сучасна система власності характеризується не уніфікацією, а ускладненням структури, багатоманітністю форм власності і господарювання.
Ось як характеризує відносини власності економічна енциклопедія. "Власність - акт історично змінних об'єктивних відносин між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання, що характеризують привласнення засобів виробництва та предметів споживання. У будь-якому суспільстві відносинам власності на засоби виробництва належить провідна роль, зумовлена тим, що основу економічного життя суспільства утворює процес виробництва, який відбувається у визначеній історичній формі, неможливий без відповідних матеріальних факторів."
Відносини власності в нашій країні мають бути докорінно перебудовані. Принципово нових рис вони набувають у зв'язку з розвитком сучасної технологічної революції та становленням постіндустріальної структури виробництва.
Економічна наука виходить з того, що основою відносин власності є власність на засоби виробництва. Власність же на засоби виробництва показує, який в суспільстві соціально-економічний спосіб. За умов демократизації економіки і формування ринку відбуваються зміни у відносинах власності.
Ці зміни ґрунтуються на прийнятих Верховною Радою України законах "Про власність", "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ", "Про приватизаційні папери". Ці закони передбачають конкретні заходи для здійснення переходу від монополії держави на привласнення засобів і результатів виробництва, а також на управління ним до різноманітних форм власності, передусім йдеться про широке роздержавлення власності і приватизацію підприємств.
Література
1. С. В. Мочерний;"Основи економічної теорії".;Київ 1997.
2. Ю. В. Ніколенко;"Основи економічної теорії".;Київ "Либідь" 1998.
3. Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко;"Основи економічної теорії".;Київ "Вища школа"- "Знання" 1997.
4. А. Я. Лившиц, И. Н. Никулина;"Введение в рыночную экономику".; Москва "Высшая школа" 1994.
5. О. Ф. Бичкова, Ю. В. Мушинський;"Форми власності сьогодні".;Київ "Знання" 1992.
02.08.2011
