• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Загальна характеристика зображувальних документів

Велику частину обсягу ізовидання займає зображення, тобто відтворення мальовничого, графічного, скульптурного добутку, спеціальної або художньої фотографії й інших графічних робіт (креслень, діаграм, схем і ін.).

У ізовиданні зміст виражений зображувально-графічними засобами з коротким текстом, що пояснює, або без нього. Основне значеннєве навантаження (інформаційну функцію) несе зображення реальне існуючих об'єктів.

Загальноприйнятої класифікації ізовидання поки не існує.

Це зв'язано з визначеними труднощами:

• наявність принципова різних різновидів виду ізовидання;
• різні складності в техніці виконання;
• широкий спектр конструктивних особливостей, що властиві ізовиданням у цілому і їх різновидах.

По способу зображення розрізняють фотовидання, альбоми й атласи креслень (науково-технічні, архітектурні) і видання художньо-образного характеру.

Різне читацьке призначення ізовидання. Вони розраховані на:

• масового споживача, що розраховує елементарною початковою підготовкою в сприйнятті зображень;
• щодо підготовленого споживача, що володіє визначеним обсягом зведень, необхідних для сприйняття ізовидання, більш складних по функціональному і читацькому призначенню;
• споживача-фахівця, професійно зв'язаного з вивченням, виробництвом і поширенням ізовидання. Це художники, колекціонери, спеціалісти в області інформації, бібліотекарі, бібліографи, музейні працівники і т. д.

Специфіка тексту ділового документу

Текст — головний елемент документа. У будь-якому діловому документі він складається з логічно вибудованих частин: вступу, доказу, висновку. В вступі адресат готується до сприйняття теми (указується привід, що привів до складання документа, викладається історія питання і т. п.). У доказі висвітлюється суть проблеми (доказу, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали).

У висновку, що може бути активним або пасивним, формулюється мета складання документа: активний висновок точно визначає дію адресата, ціль пасивного — проінформувати про який-небудь факт, обставину і т. п.

Текст документа, що складається тільки з висновку, називається простим, а утримуючий інші елементи — складним.

У залежності від змісту документа використовується прямій або зворотний порядок розміщення логічних елементів. У першому випадку після вступу йде доказ і висновок. При зворотному порядку — спочатку викладається висновок, а потім доказ. Вступ у такому документі відсутній.

По способу викладу матеріалу документи поділяються на дві категорій: з високим і з низьким рівнем стандартизації. Перші складаються відповідно до затвердженої форми. Уніфікація як один з напрямків раціоналізації документів втілюється в розробці і застосуванні на практиці типізованих і трафаретних текстів.

Текст ділового документа відповідає наступним основним вимогам: вірогідність і об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації, максимальна кратність, переконливість. Переконливим є той документ, що приводить до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохання, викладеного в документі. Переконливо складений лист може прискорити прийняття управлінського рішення, допомогти уникнути назрілого конфлікту. Текст розкриває основний зміст документа.

Охарактеризуйте документи на новітніх носіях інформації

До цієї групи належать документи у виді фільмів, мікрофіш, звукових магнітних записів, а також у виді дискретних носіїв для комп'ютерного читання (дисків, дискет) і т. п.

Носії інформації на перфострічках, перфокартах, магнітних і оптичних носіях, а також інші документи, призначені для перекладу на іншу язикову систему, прийнято відносити до групи матричних документів. Документи на новітніх носіях інформації, як правило, не піддаються безпосередньому сприйняттю, зчитуванню.

Інформація зберігається на машинних носіях, а частина документів створюється і використовується безпосередньо в машиночитаємої формі.

По призначенню для сприйняття розглянуті документи відносяться до машиночитаємих. Ці документи, призначені для автоматичного відтворення інформації, що знаходиться в них. Зміст таких документів цілком або частково виражено знаками (перфорація, матричний магнітний запис, матричне розташування знаків, цифр і т. п.), пристосованими для автоматичного зчитування. Інформація записується на перфораційних картах або стрічках, магнітних стрічках, картах, дискетах, спеціальних бланках і подібних носіях.

Документи на новітніх носіях інформації відносяться до класу технічно-кодованих, утримуючих запис, доступних для відтворення тільки за допомогою технічних засобів, у тому числі звуковідтворюючої, проекційної апаратури або комп'ютера.

З усього масиву існуючих документів розглянута група виділяється по способу запису і зчитування інформації. Відповідно до цієї ознаки документи на новітніх носіях інформації поділяють на:

• документи на перфорованих носіях інформації (перфоровані документи), до складу яких входять перфокарти, перфострічки, апертурні карти;
• документи на магнітних носіях інформації (магнітні документи), до складу яких входять магнітні стрічки, магнітні карти, магнітні диски гнучкі (дискети) і тверді, а також відеодиски;
• документи на оптичних носіях інформації (оптичні документи), групу яких складають мікрографічні документи (мікрофільми, мікродиски, мікрокарти) і оптичні диски;
• документи на голографічних носіях інформації (голографічні документи). До них відноять голограми.

24.09.2011