• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Айва довгаста

(біжалма)

Cydonіa oblonga

Невелике дерево родини розових, підродини яблуневих. Листки коротко-черешкові, овальні, темно-зелені. Квітки великі, двостатеві, п'ятипелюсткові, білі або блідо-рожеві. Цвіте у травні - червні. Плід - яблуко груше-подібної форми, лимонно-жовте, кисло-солодке, терпке.

Вирощують як плодову культуру.

Плоди вживають у свіжому і переробленому вигляді. Листя використовують у косметиці для зменшення зморщок.

Плоди айви містять аскорбінову кислоту, дубильні речовини, органічні кислоти, мінеральні речовини (залізо, мідь), ефірну олію.

Плоди айви мають антиатеросклеротичну, в'яжучу, кровоспинну, сечогінну, гіпотензивну, та антисептичну дію.

Застосовують плоди айви при анемії, проносах із кровотечами, набряках, гіпертонії, атеросклерозі, гепатитах, холангітах, холециститах, маткових кровотечах, при відсутності апетиту. Відвар насіння айви (1:20) вживати по 1 ст. ложці 4 рази на день при ентероколітах.

Зовнішньо - відвар насіння і листя (1:20) для полоскання горла при ангіні, примочок при опіках, потрісканій шкірі.

Айлант найвищий

(китайський ясен, токсикодендрон високий)

Aіlanthus altіssіma

Листопадне дерево родини симарубових, до 20 м заввишки. Крона розлога, молоді гілки опушені, темно-жовті. Листки чергові, непарно-перисті, 60 - 80 см завдовжки, з 13 - 25 видовжено-яйцеподібними листочками. Квітки дрібні, одно- або двостатеві, 5-пелюсткові, зеленувато-білуваті, зібрані в довгу верхівкову волоть до 30 см завдовжки. Цвіте у червні - липні. Плід - яскраво-червоно-коричнева крилатка.

На Україні розводять у садах і парках як декоративну рослину.

Для виготовлення лікарських форм використовують кору, листя, квіти і плоди.

Кора айланта містить дубильні речовини, алкалоїди, сапоніни, стерини, лактон симарубін, кумаринів гетерозис, гіркої речовини.

Галенові препарати айланту виявляють антимікробну і протизапальну дію. Настоянка сухих стиглих плодів використовують при виготовленні препарату ангіноль, який призначають при лікуванні ангін.

У народній медицині кору і листя використовують як засіб проти стьожкових глистів і дизентерії, а плоди - при геморої та як засіб, що регулює менструації. Листя, крім того, вважається ефективним засобом при лейшманіозі. В гомеопатії квітки, молоду кору і свіжі пагони використовують при скарлатині й дифтерії, а плоди - при нирковокам'яній і жовчнокам'яній хворобах та як протираковий засіб.

Внутрішньо - настій листя або кори айланта (20 г на 200 мл окропу, настоювати 50 хв.). Пити по 50 мл тричі на день. Настоянку листя або плодів (1:5). Приймати по 25 крапель тричі на день після їди.

Зовнішньо - настій листя, кори або плодів (1:10). Обмивати пошкоджені ділянки шкіри при дерматиті, екземі.

Айстра альпійська

(іванок)

Aster alpіnus

Багаторічна трав'яниста розсіяно-опушена рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, розгалужене лише у суцвітті, до 70 см заввишки. Листки чергові, сидячі, цілісні. Квітки зібрані в кошики, світло-, або темно-голубі. Цвіте у липні - серпні. Плід - сім'янка з чубком.

Росте на кам'янистих і вапнякових місцях, узліссях, по чагарниках.

Для виготовлення лікарських форм використовують суцвіття, які збирають на початку цвітіння.

У суцвіттях айстри альпійської містяться алкалоїди та сапоніни.

Галенові препарати айстри мають відхаркувальні, протизапальні властивості.

У народній медицині вживають настій суцвіть айстри альпійської (1:10) по 1 ст. ложці 4 рази на день при бронхітах, кашлі й ломоті в кістках, при золотусі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, запорах, туберкульозі легень, туберкульозному лімфаденіті.

Зовнішньо - настій айстри (1:10) при захворюваннях шкіри (дерматит, екзема).

Аконіт болотистий

(коники, катрофоя, чорне зілля, омега)

Aconіtum panіculatum

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Корені потовщені. Стебло опушене, залозисте. Листки чергові, глибоко п'яти-семи-роздільні. Квітки зигоморфні, голубі або темно-голубі, зібрані в китицю. Цвіте у липні - серпні. Плід збірний, з листянок.

Росте в карпатських лісах і на узліссях.

Як красиву декоративну рослину аконіт вирощують любителі квітів. Культивуючи аконіт на присадибній ділянці з часом втрачає свою отруйність і стає не шкідливим.

Для виготовлення галенових препаратів використовують траву і бульби. Траву заготовляють до цвітіння, бульби - восени.

Коренебульби містять алкалоіди, кумарини, органічні кислоти. З алкалоїдів - аконітин, аконіфін, зонгорин, зонгорамін та інші. Трава, крім алкалоїдів містить флавоноїди, аскорбінову кислоту.

Галенові препарати аконіту (настоянка) проявляють болетамувальну, антимікробну, антибластомну властивості.

Внутрішньо - настоянку (1:5) приймати по 5 крапель на 30 мл води двічі на день при мігрені, зубному болю, злоякісних пухлинах.

Зовнішньо застосовують у вигляді мазі, настоянки при ревматизмі, невралгіях, ішіасі, простудних захворюваннях. Для розтирання суглобів 10 крапель настоянки на 20 мл горілки, або 10 крапель настоянки на 20 мл олії - для розтирання суглобів, м'язів, грудей при простудних захворюваннях.

В стародавнім Римі аконіт використовували для отруєння осуджених на смертну кару.

Слід пам'ятати, що рослина смертельно отруйна і не допускати передозування.

Симптоми отруєння: галюцинації, судоми, збудження, свербіння шкіри, загальна слабість, слинотеча, пітливість, втрата чутливості, болі в ділянці серця, аритмії, фібриляція шлуночків.

Лікування: промивання шлунку, призначення послаблюючих засобів. Призначають магнію сульфат всередину - 25 г, крім того магнію сульфат вводять внутрішньо-м'язово, показано введення в шлунок активованого вугілля, можна промивати шлунок 0,5% розчином таніну.

Для покращення роботи серцево-судинної та дихальної системи вводять кофеїн, розчин камфори олійний, для зняття судом призначають розчин барбамілу 10% - 5 мл, атропіну сульфат 0,1% - 1 мл, зігрівання тіла.

10.01.2012