• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Аконіт строкатий

(аконіт стрункий)

Aconіtum varіegatum (A. gracіle)

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло висотою, до 100 см, пряме. Листки черешкові пальчасто-роздільні. Квітки голубі, синюваті або жовті, в розлогій китиці, неправильної форми. Цвіте у липні - серпні. Плід - збірний, з голих або слабо-опушених листянок.

Росте в Карпатах на луках, серед чагарників, на лісових галявинах, в долинах гірських річок.

Для виготовлення галенових препаратів викопують восени корене-бульби. У народній медицині використовують також траву, заготовлену під час цвітіння.

Корене-бульби аконіту строкатого містять алкалоїди (аконітин, аконіфін, ацетилзонгорин, зонгорамін та інші).

Галенові препарати аконіту мають болетамувальну, протимікробну, протипухлинну активність.

Використовують при ревматизмі, невралгії, мігрені, ішіасі, злоякісних пухлинах, простудних захворюваннях дихальних шляхів.

Внутрішньо - настоянку по 5 крапель на 20 мл води приймати двічі на день до їди. Лікування слід проводити під наглядом лікаря у зв'язку з тим, що рослина отруйна. При передозуванні можливе отруєння.

Симптоми отруєння: відчуття оніміння язика, обличчя, а потім - всього тіла. З'являються печія в грудях та череві, нудота, блювота, мимовільне сечовиділення. Розвивається м'язова слабість. Виникає сильний головний біль, шум у вухах, головокружіння, потемніння в очах, порушення зору (всі предмети в зеленому кольорі), сухість у роті, судоми кінцівок. Втрата свідомості. Дихання часте, поверхневе, може настати миттєва зупинка дихання.

З боку серцево-судинної системи спостерігається зниження артеріального тиску, на початковій стадії розвиваються брадикардія, екстрасистолія, потім настає пароксизмальна тахікардія, яка переходить у фібриляцію шлуночків.

Лікування: промивання шлунка, сольові послаблювальні засоби, активоване вугілля. Форсований діурез (фуросемід) внутрішньо-м'язово або внутрішньовенно 1% - 2 мл, гемосорбція, внутрішньовенно розчин глюкози 5% - 500 мл, розчин новокаїну 1%-20 мл у вену, магнію сульфат внутрішньо-м'язово 25% -10 мл.

Актинідія коломікта

Actіnіdіa kolomіkta

Багаторічна рослина родини актинідієвих. Ліано-подібний кущ. Листки чергові, цілісні. Квітки правильні. Цвіте у липні. Плід - ягода з конічним гострим носиком.

Культивують як плодоягідну культуру.

Для приготування галенових лікарських форм використовують плоди і листя. Свіжі плоди їстівні, але гіркуваті.

Плоди актинідії містять алкалоїди, аскорбінову кислоту, каротин, рутин. У листі є кумарини, моно-терпени. У насінні - олія, до складу якої входить арахідонова, лінолева, ліноленова, пальмітинова і стеаринова кислоти.

Препарати актинідії мають протикашлеву, загально-зміцнювальну, протизапальну, антисептичну сечогінну дію.

Застосовують при набряках, бронхіальній астмі, коклюші, фізичній втомі.

Місцево - при ревматизмі, люмбаго, паралічі, гонореї.

Внутрішньо - настій листя актинідії (1:10), приймати по 2 ст. ложки 4 рази на день. Можна вживати свіжі ягоди актинідії по 50 г тричі на день. Рідкий екстракт актинідії (по 25 крапель тричі на день) – загально-зміцнювальний, сечогінний засіб.

Зовнішньо - настій листя (1:10) для компресів на суглоби при ревматизмі, люмбаго, паралічі.

Алое деревоподібне

(столітник, сторічник)

Aloe arborescens

Багаторічна вічнозелена рослина родини лілійних. Стебло дерев'янисте, кільчасте. Листки чергові, мече-подібно-видовжені, м'ясисті, з шипуватим краєм. Квітки оранжеві, зібрані в китицю. Цвіте рідко. Плід - коробочка.

Вирощують як кімнатну та оранжерейно-декоративну рослину.

З лікувальною метою використовують сік із розвинених листків.

Алое містить антраглікозиди (алоїн, гомонаталоїн, рабар-берон), антрахінони (емодин, хризофанол), смоли, ферменти, вітаміни, ефірні олії.

Галенові препарати алое мають проносну, протизапальну, антимікробну, ранозагоювальну, імуностимулюючу жовчогінну, дію, посилюють апетит.

Застосовують при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, захворюваннях печінки, гіпохромній анемії, бронхіальній астмі, гастриті, для підвищення стійкості організму до інфекційних захворювань

Внутрішньо - свіжий сік по 1 д ложці на прийом при запорах, гастритах із зниженою кислотністю, для підвищення стійкості організму до інфекційних захворювань.

Сироп алое з залізом "залізне вино" вживати при гіпохромній анемії по 1 ч ложці тричі на день.

При виразці шлунка і дванадцятипалої кишки застосовують сік алое з медом і червоним вином "Кагор" (150 мл соку алое, 150 г меду бджолиного літнього і 500 мл вина настоювати в темному і прохолодному місці 12 днів, час від часу збовтувати). Приймати по 1 ст. ложці 4 рази на день за 20 хвилин до їди на протязі 20 днів. Після 30 днів перерви курс лікування можна повторити. На протязі року таких курсів можна зробити чотири.

Рідкий екстракт використовують для ін'єкцій під шкіру при гастриті, кон'юнктивіті, кератиті, бронхіальній астмі.

Зовнішньо - сік алое для закапування в ніс при риніті; компреси з соком алое при гнійних ранах, виразках, пролежнях, лишаях; тампони при ерозії шийки матки. Лінімент з алое - для лікування і профілактики пошкоджень шкіри при променевій терапії.

В дерматології рідкий сік алое застосовують всередину або парентерально при туберкульозі шкіри, облисінні, склеродермії; зовнішньо - в косметиці з метою профілактики і лікування передчасного старіння шкіри обличчя, шиї; при облисінні втирати в корені волосся.

При ранах треба розрізати листок алое вздовж і прикласти внутрішньою стороною до пошкодженого місця. За 5-6 днів рана загоїться.

10.01.2012