• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Алтея лікарська

(алтей, гордівля лікарська, гордовля, калачики, мальва, паляниця, папурник, пацурник, проскурень, проскурки, проскурняк, слиз городовий, цетки, цятки)

Althaea offіcіnalіs

Багаторічна повстисто-опушена, з міцним розгалуженим кореневищем і м'ясистими довгими коренями рослина родини мальвових. Стебел багато, вони прямостоячі, прості. Листки чергові, черешкові, яйцеподібні, по краю зарубчасті. Квітки двостатеві, правильні в китице-волото-подібних суцвіттях. Віночок блідо-рожевий. Цвіте у серпні - вересні. Плід – багато-сім'янка.

Росте на вологих луках, берегах річок, озер і ставків, по чагарниках.

Для лікарських потреб восени заготовляють корені дворічного і старшого віку після відмирання надземної частини рослини. Корені миють, знімають кору, розрізають на шматки і висушують.

У корінні алтеї лікарської містяться: слиз, цукор, крохмаль, аспарагін, бетаїн, пектини, жирна олія. У листі та квітках є незначна кількість слизу й ефірної олії. У плодах - жирна олія.

Препарати алтеї лікарської мають протизапальну, відхаркувальну, та захисну обволікувальну дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Застосовують при гастритах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, поносах, плевриті, при пухлинах.

У народній і науковій медицині препарати алтеї приймають всередину у вигляді холодного настою коріння при захворюваннях органів дихання та шлунково-кишкового тракту.

Внутрішньо - настій коріння алтеї 1:30, або (6,0 на 200 мл окропу) приймати по 2 ст. ложки 4 рази на день. Відвар коріння алтеї на молоці (1:30) застосовують при туберкульозі легень.

Відвар коріння, листя і насіння (3:3:0,05 на 200 мл окропу, варити 10 хв.), пити по 2 ст. ложки тричі на день при плевриті, каменях у сечовому міхурі та пухлинах.

Сироп кореня алтеї використовують для поліпшення смаку мікстур для дітей.

Анемона дібровна

Anemone nemorosa

Багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розсіяне притиснуто-опушене. Стеблові листки коротко-черешкові. Квітки білі, блідо-рожеві. Цвіте у квітні - травні. Плід - сім'янка.

Росте в широколистяних лісах, на галявинах, узліссях.

Для виготовлення галенових форм збирають траву анемони під час цвітіння.

Трава анемони дібровної містить сапоніни, протоанемонін, хелідонову та аскорбінову кислоти, мінеральні речовини.

Препарати анемони дібровної болетамувальні, анти-спастичні, протимікробні.

Використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (болі в череві, проноси), злоякісних пухлинах, аритміях, пневмонії.

Місцево - при захворюваннях шкіри (дерматити, сверблячка, фурункули), ревматичні болі в суглобах.

Внутрішньо - настій трави анемони дібровної (1:30) приймати по 1 ст. ложці тричі на день.

Зовнішньо - настоєм трави анемони дібровної (1:10), лікувати дерматози, нариви, накладати на суглоби при болях.

Слід пам'ятати, що безконтрольне лікування може спричинити небажані наслідки - нудоту, блювоту. Не призначати вагітним, бо анемона діє абортивно.

Анемона лісова

Anemone sylvestrіs

Багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, до 30 см заввишки. Листки довго-черешкові, густо-опушені. Квітки великі, одиничні, білі. Цвіте у травні - червні. Плід - сім'янка.

Росте у мішаних лісах, на узліссях, лісових луках, по чагарниках.

Для лікарських потреб збирають траву анемони лісової під час цвітіння.

Трава анемони лісової містить сапоніни, флавоноїди, протоанемонін, aлкалоїди, органічні кислоти, вітаміни.

Препаратам анемони лісової властива болетамувальна, протизапальна, антисептична, сечогінна активність. У літературі є дані про те, що препарати анемони здатні пригнічувати ріст злоякісних пухлин.

Використовують при болях у череві, коклюші, пневмонії, хворобах горла, імпотенції, затримці менструацій. У народній медицині широко застосовують при зубному болю, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, паралічі.

Внутрішньо - настій трави анемони лісової (1:30) по 1 ст. ложці тричі на день.

Зовнішньо - настій трави (1:10) при захворюваннях шкіри (сверблячка, дерматити), при ревматизмі на суглоби. Квітки прикладають до наривів для прискорення дозрівання.

Слід пам'ятати, що безконтрольне лікування може спричинити побічні ефекти - нудоту, блювоту, пронос, підвищення тонусу гладкої мускулатури внутрішніх органів.

10.01.2012